Аварійні мости й відсутність асфальту: хто відповідає за ремонт доріг у селах Луцької громади

Дороги Луцької громади, які вона не може ремонтувати

До Луцької міської ради не раз звертаються мешканці прилеглих сіл, аби відремонтували дороги, якими вони добираються на роботу, возять дітей у садочки чи прямують до амбулаторій чи старостатів. 

Нині Луцька територіальна громада налічує 34 села й одне селище міського типу. Дороги, які є у громаді, перебувають на балансі трьох структур: Служба автомобільних доріг у Волинській області Державного агентства автодоріг України, Служби місцевих автомобільних доріг у Волинській області (СМАД - далі, - ред.) та Луцької міської ради. Якщо дороги, якими їздить громадський транспорт, не належать громаді, то виділяти кошти на їх ремонт міськрада, згідно з бюджетним кодексом, не може.

До слова, СМАД - державне підприємство, що утворилося у 2020 році й взяло на себе обов'язки Департаменту інфраструктури та колишнього управління капітального будівництва облдержадміністрації щодо доріг місцевого значення. Вони, зокрема, відповідають і за косіння трави на узбіччях й тротуарах, прибирання на зупинках громадського транспорту.

Значні ділянки доріг у селах, якими щоденно користуються місцеві, лишаються у вкрай поганому стані, через це депутати, посадовці міськради, старости округів і мешканці населених пунктів вже не вперше звертаються до відповідальної служби щодо їхнього ремонту. Проте ситуацію досі не виправили, посилаючись на нестачу грошей.

Натомість жителі сіл продовжують нарікати на стан доріг. Пошкодженими ділянками щоденно рухається громадський транспорт, особистий транспорт мешканців, спецавтомобілі й шкільні автобуси, які перевозять дітей цими ділянками.

Мова йде, зокрема, про 4 дороги, що проходять через 11 населених пунктів громади, які мають пошкоджене асфальтне покриття і якими опікується Служби місцевих автомобільних доріг у Волинській області.

Прилуцьке - Сапогове 

Офіційно це дорога C030502 с. Прилуцьке - с. Сапогове. Вона пролягає від дороги Р-14 через село Прилуцьке до завершення села Сапогове, перетинається із дорогою державного значення М-19, яка прямує від Києва до Ягодина.

Видно, що раніше дорогу де-не-де ремонтували, проте тут досі чимало ям, а на одній і взагалі немає асфальту - у якийсь момент починається ґрунтова дорога.

А цим маршрутом, що важливо, щодня їздять сотні автомобілів. Саме через «Прилуцьке - Сапогове» мешканці 5 сіл добираються до адміністративного приміщення Прилуцького старостинського округу, де жителі отримують послуги та консультації. І щодня вони мусять оминати вибоїни, ями, калюжі.

Окрім ремонту доріг, які створюють мешканцям сіл багато неприємностей, потреба є у в облаштування лежачих поліцейських та пішохідних переходів біля шкіл у Прилуцьку та Сопоговому.

Кілька разів на день через пошкоджене асфальтне покриття проїжджають приміські маршрутки й шкільні автобуси. Наприклад, курсує тут автобусний маршрут А-19 «Окружна - Сапогове».

До слова, дорогою їдуть карети «швидкої», яким вкрай хутко потрібно дістатися потрібної адреси. Через поганий стан дороги транспорт руйнується, а у випадку «швидкої» - втрачається ще й дорогоцінний час на доїзд до пацієнта. Теж саме і для інших екстрених служб, яким не можна марнувати хвилини, адже від цього залежать людські життя.

Луцьк - Жидичин - Кульчин - Клепачів

Дорога О030534 м. Луцьк - с. Жидичин - с. Кульчин - с. Клепачів прямує від вулиці Героїв УПА у Луцьку через села Жидичин, Кульчин і завершується селом Клепачів.

Вона з'єднує заклади освіти, культури, амбулаторію та адміністративне приміщення Жидичинського старостинського округу, де надають послуги підрозділи Луцької міської ради. Щоб дістатися до будь-яких з цих закладів треба знову ж таки минати численні ями. 

Саме такою пошкодженою дорогою щодня прямують школярі, наражаючи себе на небезпеку, бо ж мусять і ями минати, і з автівками розминатися, які теж ті ями об'їжджають. Місцями вибоїн стільки, що ані праворуч, ані ліворуч їх неможливо об'їхати, а ями настільки глибокі, що автівка може й колеса погубити. 

Цією автомобільною дорогою до села Клепачів перевозять пасажирів трьома автобусними маршрутами: А-117 «Луцьк - Клепачів», А-149 «Луцьк - Озерце-Небіжка» та №51 «Луцьк - Кульчин».

Для безпеки учнів у Жидичині, окрім ремонту доріг, існує потреба у встановленні обмежувачів руху й облаштування пішохідного переходу біля школи, щоб не сталося біди. Це надзвичайно хвилює батьків, які не раз звертаються до місцевого старости, депутатів з проханням розв'язувати проблему. Але оскільки й ця дорога у віданні СМАД, то проблема досі не вирішена. 

Рокині

Ділянка дороги С030803 у с. Рокині прямує від траси М-19 до центру селища міського типу Рокині.

Дорогою щодня їздить шкільний автобус, яким возять учнів 1-4 класів з Княгининівського ліцею №34. По всій дорозі - ями й вибоїни, які неможливо об'їхати. Це постійно створює небезпечні аварійні ситуації, шкодить транспорту. 

Цією дорогою діє автобусний маршрут №54 «Луцьк - Рокині». А до шкіл і ФАПів щоденно ходять сотні дітей, шлях який проходить через села, де, м'яко кажучи, не найкраща дорога.

Навіть коротка поїздка мешканців села з дому до місцевої амбулаторії може перетворитись на неприємність через проблемну дорогу. А діти щодня змушені ходити до шкіл чи просто гуляти селом, наражаючи себе на небезпеку, бо ж автівкам теж потрібно маневрувати, щоб виїхати з ями чи її обминути.

Сирники - Озденіж

Ще одна з доріг у Луцькій громаді, яка потребує ремонту, сполучає села Сирники, Буків, Іванчиці та Озденіж.

Асфальт тут є лише місцями, на деяких ділянках його і зовсім немає, там свого часу проводили лише грейдерування. Місцеві мешканці щодня мусять обминати величезні ями, щоб поїхати по своїх справах. Шкільний автобус у цих селах їздить, проте водії змушені його часто лагодити через стан доріг, якими він курсує. 

Деякі величезні ями на цій дорозі просто прикриті гілкою, що у темряві навряд чи помітиш. Та й удень приємного мало. Водії нервуються, пішоходи теж. Через погану дорогу до сіл Буків, Іванчиці, Озденіж навіть перевізник відмовився курсувати - був раніше запланований автобусний маршрут А-56 «Луцьк - с. Озденіж».

Ремонту потребують і мости на цій дорозі, деякі - у вкрай аварійному стані. Уже давні бетонні основи мостів змушені витримувати вагу не тільки автівок місцевих, а й спецтранспорту, що вчергове виїздить на них навантаженим, бо іншого варіанту дістатися до потрібної точки немає. Місцеві з острахом чекають, що один з мостів може взагалі частково обвалитися.