Дмитро Комаров провів майстерклас із виживання в диких болотах Волині

Відомий ведучий Дмитро Комаров запустив тревел-шоу «Мандруй Україною». Завітав він і на Волинь. Мандрівник дав невеликий майстерклас, як вижити в диких болотах.

Відповідні відео він опублікував на своєму ютуб-каналі.

Понад мільйон гектарів нашої країни займають болота. Це унікальна та сувора екосистема, яка живе за своїми правилами. Людина тут не господар природи. Якщо ви хотіли дізнатись, яке на вигляд пекло, то ось щось приблизно таке: раптові вири, глибокі водні провалини, небезпечні тварини та чіпкі трясовини. Усі ці сюрпризи чекають на будь-кого, хто забрів на наші болота. Найбільше їх на Поліссі.

Це одна з головних причин, чому цей регіон залишається одними з найбільш важко доступних та мало вивчених в Україні.

За роки подорожей Дмитрові доводилося виживати у найсуворіших горах, джунглях та пустелях нашої планети. Але болота – це окремий прихований світ, у якому небезпека може ховатися без перебільшення на кожному кроці. Причому найчастіше люди потрапляють туди випадково, просто коли збилися з дороги, без будь-якої підготовки та спорядження.

В Україні щороку губляться люди, багато з них, на жаль, гинуть. Тому виживання в дикій природі — це та звичка, яка, як базова, має бути відома кожному.

Знімання програми відбулося ще до повномасштабного російського вторгнення. На жаль, ці події зробили навички екстремального виживання, як ніколи актуальними.

Вперше, мандрівнику довелось виживати не десь у лісах Амазонки, не в джунглях, не в тропіках, а в рідній Україні, в болотах. Полісся неможливо уявити без боліт. Це невіддільна частина усієї екосистеми. Тому місцеві жителі століттями вчилися сусідити з ними і навіть користуватися їхніми благами, наприклад, збирати цінну та корисну журавлину. Але важливо розуміти, що болота не вибачають помилок. І кожен, хто втратив пильність, може залишитися в них назавжди.

Дмитро із командою задумали експеримент, який, можливо, допоможе комусь зберегти життя. Вони на своєму прикладі показали, як важко ходити болотом і як там вижити. Тому Комаров з оператором попросили відвести їх кудись, якнайдалі, за територією заповідника, залишити в місці, вибратися з якого дуже складно, і визначити точку, в яку потрібно повернутися.

Головна мета цієї вилазки – показати основні прийоми виживання на болотах, які зможе застосувати будь-яка людина, що опиниться в схожій ситуації. Якщо зазвичай вони розповідали, що взяти з собою, щоб вижити, то у цьому випуску показували, як вижити, якщо ви не взяли нічого.

Болото відоме своєю підступністю. Тут не можна бути впевненим навіть у землі під своїми ногами. Місця, які здаються твердими, можуть моментально провалитися. А невеликі калюжі нерідко виявляються глибиною більшою за людський зріст. Тому довга палиця тут важливий інструмент. За її допомогою можна промацувати ґрунт перед собою і навіть використовувати як рятувальний круг.

Перша мета – знайти орієнтири і зрозуміти, в який бік рухатися, бо в цих березах нічого не видно.

Сонце стає орієнтиром. Якщо вам пощастило і у вас на руці є годинник зі стрілками, то він вас врятує. Стрілки вказують сторони горизонту. Для цього потрібно покласти годинник на долоню так, аби стрілка, яка показує години, була спрямована точно на сонце. Потім провести уявну лінію між цією стрілкою та цифрою 1. Це і буде показчик. На відміну від компаса, верх вказуватиме на південь, а низ – на північ. Сонце завжди підіймається на сході і сідає на заході. Відповідно, ви завжди знатимете, куди рухатись.

Там є мох сфагнум, за допомогою якого можна відфільтрувати воду. Він має антибактеріальні, дезінфікуючі та протигрибкові властивості. Тому чудово виконує роль природного фільтра.

Щодо їжі, то там є рослина, що зветься урагіз. Її потрібно потягнути на себе. Потім видалити слиз. Крім того, тут багато пухівки. Цю рослину збирають для того, щоб розпалити вогонь.

Виживальник – людина, що опинилася в ситуації, в якій треба виживати. Він ще й збиральник. Вже в дорозі потрібно думати про майбутнє, міркувати, що може статися, і збирати суху траву для того, щоб розпалити вогнище.

Якщо знаходите сміття, то обов'язково його підбирайте. Наприклад, пляшка, банка – це все дуже важливо. Не проходьте повз. Побачили кульок – забирайте, він вам згодиться для виживання.

Зарості на цих болотах часто є вищими за людський зріст і повністю закривають огляд. У таких умовах дуже легко збитися зі шляху. Але піднявшись вище, можна швидко зорієнтуватися та зрозуміти, куди треба рухатись. Мешканці можуть пройти в болото 300 метрів по ягоди, навколо них - непрохідні болотні рослини.

Уявіть, людина в паніці, ноги по коліно провалилися в трясовину, навколо трава, нічого не видно, вона починає просто кудись бігти. Якщо переплутати напрямок і піти не в той бік, можна зайти в центр болота, і далі доведеться вибиратися декілька днів.

Паніка – перша річ, яку треба здолати людині, яка потрапляє в екстремальні ситуації. Часто знаходили людей за мертвими за 300, 400, 500 метрів від поселень.

Коли перебуваєш у цьому місці, розумієш, звідки всі фрази про те, що в болоті живуть чорти. Це зовсім чужорідне середовище для людини, абсолютно непризначене для життя.

У цих болотах є людські тіла. Бо тут за часів Другої світової війни був інтенсивний партизанський рух. Сюди заманювали загарбників. На цих болотах провалювались всі німецькі танки. Якщо танк сюди заходив, він йшов на десять метрів глибину, як мінімум.

І ось у цих місцях сьогодні під шаром трави, там далеко внизу, можна знайти останки так званих болотних людей. Вони ідеально збереглися. Можна навіть розгледіти вираз обличчя людей, які загинули понад 2 тисячі років тому і більше.

Тут висока кислотність ґрунту.. Це середовище дозволяє трупам добре зберігатися. Болото ніби бальзамує людину. Якщо тут провалитися без помічника, без палиці, то ти, цілком можливо, вже не виберешся.

В таких випадках паніка у прямому сенсі вбиває. Тому що чим активніше людина рухається, намагаючись вибратися з трясовини, тим глибше її засмоктує. Як врятуватися з такої пастки, Дмитру довелося випробувати на собі.

Якщо ви в болоті знайшли острівець, ви врятовані. Там можна спокійно переночувати, висушити речі, розпалити багаття.

Коли вам треба вижити в дикій природі, перше, що потрібно зробити, знайти місце для ночівлі і місце, де можна зробити укриття від дощу, від сонця. Половину роботи з будівництва укриття вже зробила сама природа.

Мандрівники розповіли, як можна розпалити багаття, якщо нема запальнички. Вони показали метод, який справді працює. Розпалити вогонь можна за допомогою фольги та мобільного телефону.

Щоб добути воду, потрібно викопати ямку і почекати, доки прийде вода. Якщо вам доводиться пити воду з річки або з болота, у неї краще додати йод або марганцівку, кілька кристалів, щоб вбити мікробів. Якщо цього нема, доведеться пити. Коли це питання життя і смерті, вибору нема.

Підступна особливість болота в тому, що коли ти розгойдуєшся, то тебе цементує. Найстрашніше, коли глибина болота по шию чи навіть глибше. Людина зупиняється, і вибратися вже не може. Просто повільно занурюється, робить останні вдихи, а болото затягує. І що активніше ти дихаєш чи рухаєшся, особливо в паніці, то сильніше тебе засмокче. У таких ситуаціях насамперед потрібно заспокоїтися, сісти чи лягти, щоб максимально збільшити площу контакту з ґрунтом та зняти навантаження з ніг. Потім кинути перед собою рюкзак та верхній одяг і використовувати їх як додатковий упор, щоб витягти себе з болота.

Полісся – неймовірно красивий та самобутній регіон зі своїми особливими рисами, яких не зустрінеш більше ніде в Україні. Здається, що в цих важкодоступних землях самі часи течуть по-іншому. Тут люди існують у гармонії з дикою природою, піклуються про неї, і не беруть більше, ніж потрібно. Вони зберігають стародавні промисли предків і завжди дуже раді гостям. Аби побачити життя справжнього Полісся, часом потрібно подолати не одну річку, болото та дрімучий ліс. Але магія цих місць точно варта усіх зусиль і не залишить нікого байдужим.