Добре знає, що таке війна: «Зять» боронить волинський кордон
Андрій від самого початку широкомасштабного вторгнення служить у стрілецькій роті одного з окремих батальйонів волиської бригади тероборони
Про нього розповідає 100 окрема бригада ТРО Волині.
У перші дні служби молодий чоловік одержав від побратимів позивний «Зять». Старші бійці з підрозділу часом жартували щось на кшталт «Маю доньку підходящого віку – зятем будеш!» – так до парубка те слово і «приклеїлося».
Вдома на Андрія чекає з Перемогою величезна родина – близько ста осіб! Насамперед – четверо молодших братів і сестер, тато з мамою, дядьки та тітки, бабуся з дідусем… Звісно, кохана дівчина. А ще – 101-річна прабабуся Олена Улянівна.
Матріархиня родини добре знає, що таке війна: з Другої світової не повернувся її чоловік – прадід Андрія. Тож Олена Улянівна дуже переживає за правнука й неймовірно радіє, коли іноді бачить його під час короткострокової відпустки…
«Прабабця завжди обіймає мене і цікавиться, чи скоро Перемога», – розповідає боєць.