25 людей - в одному домі: біля Луцька переселенці оселилися у хаті-гуртожитку

Про це йдеться у сюжеті 12 каналу. 

Дитячий сміх, десятки пар взуття при вході та велика компанія - у великому домі. З пані Яною і її доньками журналісти знайомляться у прихистку для переселенців у Підгайцях Луцького району. Вони - із Сумщини. У прихистку - майже два місяці. Яна шукає роботу. До великої війни працювала в інтернаті для людей похилого віку. Але її підопічних перевезли.

«Коли був приліт, я залишилась без роботи. Я дуже сумую за цими своїми бабусями. Вони мені пишуть, дзвонять: «Повертайся до нас, бо їх там перевели трохи далі». А я їм кажу: «Ні, я вже знайшла себе тут, поки що», - зізнається мешканка прихистку матері та дитини для ВПО Яна. 

Зараз Яна займається дітьми. Олександра та Аделін два роки навчались тільки дистанційно. Тепер усі радіють, що дівчата пішли до школи.

Їхня сім'я є однією з п'яти, які тут мешкають. Усі змушені були рятуватися від обстрілів і шукати новий дім. Про те, щоб прихисток допомагав людям стати на ноги на новому місці, дбає волонтер Євген Гудошник. Він сам - теж переселенець -- із Дніпра. Представник релігійної громади. По приїзді на Волинь спочатку сам допомагав різним переселенцям, а згодом зосередив увагу на найбільш вразливих. Для мам, які самі виховують дітей, та для одиноких літніх жінок за гроші від небайдужих людей орендує окремий будинок.

«Ми безпосередньо за те, щоб люди тут соціалізувалися, щоб вони знайшли собі працю. Ми їм допомагаємо усім, чим можемо. У нас є і продукти харчування, у нас є і гігієна. В принципі, партнери з цим допомагають», - розповідає керівник прихистку матері і дитини для ВПО. 

Однак, каже волонтер, нині велику частину допомоги від партнерів передають на передову. Тож дуже потребують підтримки небайдужих людей. Буває, що не вистачає необхідного. Люди в прихистку тісняться. У кожній кімнаті ділять побут декілька жінок і дітей, не завжди рідні.  Наприклад, з Яною та її дівчатами мешкають ще двоє. 

«Тут ми придумали ширмочку, щоб скласти одяг і уникнути скупчення сумок на підлозі. Але загалом умови дуже добрі. Я, як мама двох дітей, впевнена, що нам вистачає місця», - додає жінка. 

На кухні теж діляться: мають графік чергувань та приготування їжі. Нерідко складають меню на тиждень: адже людей багато і потрібно рахувати витрати. 

«Ми купили фарш на ринку, але я бачу, що його не вистачає на всіх. І якось так стала помолитися, і мені така думка з'явилася, що можна в фарш добавити гречки, щоб було на всіх. Бо нас 25 людей, ну що то», - додає переселенка. 

Волонтер Євген додає, що нагальні потреби вони ще забезпечують. Проте є важливі моменти, де їм потрібна допомога.

«У нас є велика необхідність в меблях, тому що меблі для дітей та людей у нас немає можливості закупити. І партнерів наразі на це не знайшли. Меблі - це така необхідність. Також ми шукаємо фінансових партнерів, які змогли б просто фінансувати комунальні послуги», - наголошує Євген Гудошник. 

На літо обіч будинку волонтери дуже хочуть облаштувати ігровий майданчик. Аби діти, яких війна вигнала з їхніх власних домівок, почувалися у волинських Підгайцях, хоча б трішечки так, як удома. Але для цієї хорошої ідеї потрібні кошти.

Гроші можна переказувати на картку керівника прихистку та громадської організації «Життя по-новому» Євгена Гудошника.

 Її номер такий:  5355 2800 2727 8694  

Також у прихистку для мам і дітей-переселенців будуть раді й іншій допомозі.

Читайте також: 

• Пережила смерть обох дітей, дві окупації і майже в 70 років стала єдиною опорою для 10-річного онука
• Хобі переросло у бізнес: історія переселенки з Луганщини, яка стала «льодяниковою королевою» на Волині
• Родина переселенців уже другий рік живе в дитячому садочку на Волині