Із посадовця в штаб-сержанта: у лавах волинської тероборони служить боєць із позивним «Депутат»

Про це повідомляє БУГ.

Колишній заступник міського голови Володимира Микола Матусевич пішов у тероборону, як і більшість на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну добровольцем.

Спочатку дислокувались ближче до Володимира, згодом, коли стало зрозуміло, що білоруси не наступатимуть на Україну, лінію оборони перенесли до українсько-білоруського кордону. Формувалася бригада поступово, в більшості з добровольців.

Роботу команди мера Ігоря Пальонки однозначно Микола Матусевич оцінити не може, адже зазначає, що є деякі позитивні зрушення, але вбачає і негативні моменти.

Він вважає, що оновлення паркану на стадіоні «Олімп» є недоречним, варто було залишити цегляну столітню огорожу провівши її капітальний ремонт.

Також не варто зосереджуватись лише на одному парку на Риловиці, а й підтримувати у належному стані парк «Словянський» адже доріжки там також потребують ремонту.

Під час служби бійці 100 бригади ТрО проходили навчання та періодично виїжджали на тренування з використанням техніки.

«Приїжджали інструктори, нас навчали тактичної медицини, як поводитися зі зброєю, як здійснювати атаку, стримувати наступ. Тобто ми пройшли повноцінний вишкіл. Готували оборонні споруди, рили окопи, будували бліндажі та цілком систему укріплень», – розповів «Депутат».

Запитали у Миколи Матусевича й про масовий збір коштів родичами військових перед відряджанням на схід та чому бійці не готувалися до цього раніше. Він зазначив, що військові були на той час повністю забезпечні зброєю, амуніцією та харчуванням.

Що стосується технічних засобів, то давали те, що передбачене військовим статутом та номенклатурою. А додатково волонтерськими та власними коштами бійцям закупляли.

«На той момент, коли ми були в «Шацькому котлі», я так жартую, і з якого ми успішно вийшли і відправилися на схід, де зараз дислокується наш підрозділ, ми не були технічними засобами укомплектовані в зв’язку з тим, що ми були в тилу. І не думали, що нас так швидко відправлять.

Після того, як 53 батальйон перемістили, ми почали думати про радіостанції, тепловізори, засоби інтернет-звязку, старлінки, генератори, зарядні станції, повербанки. Тобто такими речами ми були дуже обмежені. Той, хто хотів, той купував собі», – зазначає Матусевич.

Згодом уже долучилися міські ради Володимира та Нововолинська і наразі батальйон уже має досить потужні технічні засоби.

Читайте також:

• Мамі приснилося, що зниклий син обіймається із загиблим швагром: дві рідні сестри із Луцького району за місяць втратили на війні чоловіків

• Із підполковника поліції - у рядового солдата: у лавах волинської тероборони служить боєць із позивним «Могила»

• Син також захищає Україну: у волинській бригаді воює сільський голова