«Людину я нізащо не скривджу, але орки – то нелюди»: історія артилериста «Дімаса» з 100-ї бригади

Родом чоловік із містечка Хорошів, що на Житомирщині. І у свої 28 років він уже має дуже серйозний бойовий досвід, - розповідають про побратима на фейсбук-сторінці бригади. 

Після проходження у 2018-2019 роках строкової служби Дмитро підписав контракт із ЗСУ і брав участь в АТО/ООС. А 7 жовтня 2022 року знову став на захист України.

У цивільному житті «Дімасу» довелося кілька років пропрацювати на бійні, де він колов свиней.

– А якби на полі бою довелося впритул зійтися з орком і вже б не було іншого вибору, як пустити в хід ножа. Впевнений, що рука б не здригнулася. Людину я нізащо не скривджу, навіть словом. Але орки – то нелюди. І за часів АТО, і зараз я на власні очі бачу, на яку страхітливу руїну вони перетворили колись квітучий український Донбас, скільки горя вони принесли нашому народу, – впевнено дивлячись в очі відповідає боєць.

На рідній Житомирщині на Дмитра чекає мама Валентина Василівна, кохана дружина Діана та трирічна донечка Емілія (коли тато йшов на «велику війну», малій було лишень кілька місяців!).

– Дуже хочеться виграти цю війну і повернутися додому, до сім’ї. Бо то найбільше щастя: приїжджаєш у довгоочікувану відпустку, виходиш з автобуса – а твоя дитина чимдуж біжить тобі назустріч…, – каже гармаш «Сталевої Сотки».

Читайте також:

• Війна забрала найдорожче – здоров’я та дружину: історія незламного воїна з Волині
• Дідусь шести внуків з Волині воює на Торецькому напрямку
• «Плече до плеча»: головний сержант Андрій «Футболіст» з 100 ОМБр про довіру і бойову єдність