«Мама, пробач, тато пішов – і я піду за ним»: у Луцьку вшанували добровольців

У Луцьку в День українського добровольця, 14 березня, в регіональному музеї українського війська та військової техніки зібралися ветерани, військовослужбовці, волонтери та небайдужі волиняни. Захід став можливістю для добровольців зустрітися з побратимами, поділитися спогадами та отримати підтримку.
Про це розповіла Суспільному співорганізаторка заходу Олена Третяк.
З її слів, мета заходу — дати можливість ветеранам побачити своїх побратимів, поспілкуватися, щоб кожен з українців знав і поважав те, чим вони пожертвували.

Військовослужбовець Андрій Федун добровольцем став на захист України у 2014-му році. Після року служби повернувся додому. На початку повномасштабної, знову добровольцем, пішов у військо. Через поранення у 2025-му повернувся в рідне місто.
«Мене вже списали після тяжкого поранення, я вже тиждень як тут. Був на кордоні Донецької та Луганської області, населений пункт Терни, який зараз під окупацією. Після поранення не всі «запчасті подіставали», ще залишилось, але лікарі бояться лізти, щоб не нашкодити», — говорить Андрій Федун.

Чоловік та єдиний син у лютому 2022 стали добровольцями, розказує лучанка Тетяна Ганіговська.
«Почалася війна, просинаюсь, кричу — «Микола, війна!» Він вдівся і пішов, все — він у військкоматі! Я кричала, я плакала, документи забрала — нічого не допомагало. Син Артем встав і каже: «Мама пробач, тато пішов і я піду за ним», — каже Тетяна Ганіговська.

На той момент, коли її син пішов до війська, йому було 24 роки. Хлопець не служив навіть строкову службу, а вступив у добровольчий «Правий сектор».
«Провоювали в ССО десь до року, потім створили 67-му бригаду і зараз воюю в 67 бригаді. Наразі на лікуванні», — каже Артем Ганіговський.
З сином Артемом батько Микола вперше зустрівся через рік після початку повномасштабного вторгнення, у боях під Куп'янськом на Харківщині.

Під час зустрічі ветеранів війни годували кулішем, діяла виставка собак та виставка, яку організували представники центру підготовки операторів БпЛА «Чорний лелека».
Читайте також:
- «Забрали до шпиталю з фотоапаратом в руках»: історія журналіста і воїна Ярослава Нестеренка з 14 ОМБр
- «Заходили на 5 днів, а вийшло на 77»: історія піхотинця Олега Гранківського з 100 бригади
- Не могли чекати, поки окупанти зайдуть у їхню хату: два брати з Волині четвертий рік служать у ЗСУ