На могилі полеглого волинянина майорять прапори України та Польщі: мама виконала заповіт сина-Героя

Про це йдеться в сюжеті 12 каналу.

Біль і смуток цього дня на кладовищі у селі Усичі Торчинської громади передає сама погода. Над могилою полеглого героя Богдана Щербика вітер розвіває два стяги – український та польський. Таким було бажання 27-річного захисника, який повернувся з Польщі, аби стати на захист Батьківщини.

До свого дня народження він не дожив чотири дні. Загинув 14 вересня 2022-го у бою з російським окупантом.

«Приходить мені смс: мама, якщо я помру, то хочу, щоб на моєму гробі стояли два прапори: український і польський. І щоб на польському прапорі було написано «Wszystko dobrze». Все добре, все гаразд», - ділиться матір полеглого захисника Неля Самчук.

Богдан Щербик народився в Усичах на Волині, але так склалася доля, що з родиною поїхав до Польщі і там залишився. Кілька років спокійного життя, хороші друзі-поляки, робота та усе попереду. Якби не повномасштабне вторгнення Росії в його рідну країну.

Матір добре пам'ятає той день, коли син сказав, що йде на війну.

Богдан сказав, що «мамо, я їду на війну, я собі не можу цього так допустити, що я тут буду сидіти, буду на все це дивитись, буду слухати, а не піду боронити свою країну», - згадує жінка.

Подружжя Качурів – добрі друзі Богдана у Польщі. Пригадують, як дізналися від нього про війну.

«Усі були в шоці і не знали, що сказати, які рішення прийняти, в якому напрямку йти. До праці не йдемо, триває війна», - каже Томек Качор.

Коли подружжя зрозуміло, що свого рішення йти на фронт хлопець не змінить, допомогли йому зібратися. Придбали бронежилет, рюкзак, термобілизну та різну амуніцію. Кажуть, Богдан назавжди буде у їхній пам'яті.

«Це вшанування людини такою, якою вона була. Лише це нам залишається робити. Богдан став нашим другом, тому ми не могли не прийти. Ми будемо на кожній події, що пов'язана з ним», - додає чоловік.

Матір розповідає, що її син змалку ріс патріотом. Завжди допомагав і був справедливим.

«Він мені таки писав смс, що ми не тільки боремося за Україну, а ми боремося і за Польщу, ми боремося за цілий світ. Напевно, це насправді так, бо якби вони не стояли проти цієї агресії, то хто його знає, де це зло б вже було», - говорить Неля Самчук.

На фронті було по-різному. Пані Неля розповідає про один з найважчих періодів сина на війні. Саме тоді, влітку минулого року, він попросив розмістити два стяги на його могилі.

Матір виконала волю сина. Біля його могили майорить два прапори. А завдяки волонтеру Даріушу Волосюку про Богдана Щербика та його подвиг знає уся Польща, яку він так полюбив.

Саме волонтер, повертаючись з Харкова додому, побачив на кладовищі в Усичах польський прапор та зацікавився ним.

«Молодий хлопець пожертвував всім, чим міг. Віддав життя за вільну Україну. Він жив у Польщі, полюбив її. І звідти – це жест зі сторони поляків», - каже Даріуш.

Волонтер вже неодноразово бував в Україні та привозив допомогу як для військових, так і для цивільних українців, які потерпають від російської агресії. На його думку, спільне вшанування Героя, який віддав у цій боротьбі своє життя, є жестом зближення між двома народами.

«Ми хотіли в такий спосіб подякувати і вийти навпроти до українського народу сердечністю, оскільки і він з такою сердечністю відноситься до поляків. Те, що було між нами в минулому, про це варто пам'ятати, але найважливіше – це будувати майбутнє», - додає волонтер.

Польща вирішила віддячити Богдану Щербику за його подвиг і захист. Саме завдяки фінансуванню «Польської фундації народової» та пожертві польського національного фондувиготовили і встановили пам'ятник полеглому бійцю.

Польська делегація прибула на його урочисте відкриття та освячення.

«Цей пам'ятник – це лише жест, знак, але дуже важливий для нас знак. Думаю, що те, що написано ззаду цього пам'ятника, також повинно нагадувати, що ми не хочемо нічиєї крові, ми хочемо жити в спокої. Це девіз Богдана. В мені є вдячність і любов до України.  Так само як і до всіх інших країн: Білорусі, Литви, Латвії, до всіх, кого відвідуємо. І вважаю, що для нас важливо бути разом. Ми маємо бути разом», - розповідає керівник фундації Цезарій-Анджей Юркевич.

«Життя Богдана Щербика – це приклад і символ патріотизму, а також того, що для багатьох українців Польща стала другим домом і другою Батьківщиною. Вони також є прикладом незвичних почуттів і відносин, які об'єднують українців і поляків. Почуттів і відносин, про які варто дбати, оскільки вони є унікальні та виняткові», - зазначив представник генерального консульства Польщі в Луцьку Міхал Банась

Між українцями і поляками багато спільного, і ці стосунки треба берегти, вважає військовий капелан Валерій Владика.

До слова «молитва» на кладовищі також звучала двома мовами.

Подякувала за допомогу і підтримку Польщі і матір полеглого захисника. Неля Самчук хоче, щоб добрі взаємини між двома народами були такими ж міцними і надалі.

Свій вкладу в це зробив і її син, старший солдат Богдан Щербик.

Читайте також:

• Вороги обіцяли за його голову два мільйони: 24-річному командиру танкового екіпажу просять посмертно присвоїти державну нагороду
• Сказав рідним «все добре», а через кілька днів загинув: історія 20-річного Героя з Волині
• Спішив жити: спогади про полеглого Героя з Волині, життя якого обірвала ворожа куля
• Планував незабаром одружитися, але не встиг: спецпризначенцю з Волині просять посмертно присвоїти звання Героя України