Планував незабаром одружитися, але не встиг: спецпризначенцю з Волині просять посмертно присвоїти звання Героя України

Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала Олена Січко.

Вадим - житель міста Ківерці, 1993 року народження.

Загинув 8 серпня.2023 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Козачі Лагері Херсонської області.

Вадим почав свій військовий шлях ще бувши студентом у 2014 році. Коли почались військові дії на Сході, зібрав речі і поїхав захищати Донбас. У тому ж році Вадим поповнив ряди добровольчого батальйону «Донбас». Тут впродовж декількох місяців проходив бойове злагодження та освоював навики військової справи. Але йому понад усе хотілося на передову, тому згодом він перейшов в інший батальйон «Азов». Тут Вадим став старшим командиром кулеметного відділу 3 роти 4 чоти (ВОП). За цей час він виконав багато бойових завдань захищаючи Миколаївку Донецької області, Дебальцеве, боронив Маріуполь.

Згодом полк, де служив Вадим, дислокувався у Широкиному. То ж з січня по серпень 2015 року він боронив Широкине, доки полк не вивели з передової. Згодом брав участь і в боях за Новотроїцьке. Йому, як кулеметнику, не раз доводилось прикривати снайперів, відбивати атаки, ризикуючи власним життям. Після переходу до цивільного життя долучився до Центурії . В перший день повномасштабного вторгнення російських окупантів 24.02.2022 р. Вадим зібрав речі, та, не задумуючись ні на мить, пішов на захист рідної землі. Він приєднався до ОЗСП ССО «Любарт», до якого влилися західноукраїнські осередки Центурії. Деякий час виконував завдання з оборони рідної Волині, згодом був на Київщині та Миколаївщині.

Аркан - військовослужбовець сил спеціальних операцій 7 роти 3 взводу ВЧ 4788 Хмельницького ТЦК героїчно загинув під час операції «висадка біля Козачих Лагерів». Аркан вів одну із штурмових груп на цю операцію. Кількома човнами бійці переправлялися на лівий берег того дня. В цей день росіяни почали штурмувати наших бійців. На наступний день штурми були ще сильнішими і щільнішими. Аркан, продовжував героїчно вести бій, бувши навіть важкопораненим. На жаль, під час артилерійського обстрілу, він отримав травми несумісні з життям. 8 серпня Вадим загинув на полі бою.

«Вадим завжди був відважним, хоробрим, веселим та життєрадісним, любив жартувати та сміятися. Справжній і щирий патріот своєї Батьківщини. Він завжди вірив в Україну та перемогу. Вадим планував незабаром одружитися, але, на жаль, не встиг. Він віддав своє життя за Україну», - каже Олена.

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• Був хорошою людиною, чудовим батьком, душею компанії: спогади про Героя з Волині, чий брат нині на фронті
• Встиг одружитись за тиждень до своєї загибелі: молодому військовослужбовцю з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду
• Спішив жити: спогади про полеглого Героя з Волині, життя якого обірвала ворожа куля
• Друзі полеглого спецпризначенця з Луцького району на своєму весіллі зібрали кошти для ЗСУ
• Сказав рідним «все добре», а через кілька днів загинув: історія 20-річного Героя з Волині