«Найважче під час лікування - відпроситися до побратимів», - боєць волинської бригади

Ця історія про вибір, наголошують у бригаді. 

Вона почалася, коли за моїми плечима було тринадцять років військового стажу. А бойових спогадів ще більше: від прориву з оточення в районі Саур-Могили в 2014-му до боїв на Донбасі у лавах Князівської бригади. Та все це скінчилося ще в 2016 році…

23 лютого 2022 року – звичайний день з мого цивільного життя, яке я присвятив родині – дружині та донькам. Ми будували плани, мріяли, а моя нова робота у польському місті Познань мала допомогти їх втілити.

Проте наступний ранок все змінив: звістка про повномасштабне вторгнення, лічені години на збори, термінове повернення в Україну…Ми з дружиною знали, що робити. Вона дбатиме про дітей, а я про долю нашої Батьківщини. Для нас цей вибір був очевидним: як громадяни своєї країни, ми не могли чинити інакше.

Моїм першим рішенням було повернутися в Князівську бригаду. Але до бойових побратимів зміг потрапити лише за кілька місяців, коли перевівся з підрозділу територіальної оборони.

Ця війна не така, яку я пам’ятав з часів АТО. Тепер без якісного РЕБа та БПЛА багато не навоюєш. Щоб бути ефективними, доводиться постійно знаходити нові рішення щодо захисту від безпілотників та якісного маскування.

Саме з влучанням ворожого FPV-дрона, пов’язане моє поранення перше поранення. Як виявилося, найважче після поранення – відпроситися якнайшвидше повернутися до побратимів.

Згуртований колектив – це наша головна перевага. Труднощі є завжди, але серед своїх вони сприймаються та вирішуються легше. Ми підтримуємо один одного, навчаємося, спілкуємося, не даємо замикатися в собі. І нехай ми різні, кожен зі своєю історією, але ми всі тут. Адже маємо дещо спільне – наш вибір!»

Читайте також: 

• Заради мирного неба для сина: танкіст волинської бригади - десять років на війні
• Бійці «Харону» 14 ОМБр розповіли, як знищують ворога FPV-дронами
• Як у бойовику: воїн волинської бригади зустрів дружину після важкого поранення