«Ну ми ж не худоба»: жителька Луцька розповіла про те, як її чоловіка забрали в бусик на ВЛК

Жінка поділилася своїм досвідом відвідин Волинського ТЦК. Про це йдеться у сюжеті каналу Аверс.

А згодом ті, що їздять в бусиках, особливо нічого і не питали і не хотіли слухати, як то кажуть, перестріли і запросили, пригадує жінка. Штамп у паспорті про непридатність, то, мовляв, не аргумент.

«Їм сказали, що паспорт для них - це не документ, що він ухилянт і посадили в машину. Так як спротиву особо не чинив, то ламали не сильно, але в машину запхнули, в ТЦК завезли. Сказав, що мої документи подані на обмін, в принципі вже би мали бути готові. Коли уже привезли в ТЦК, то сказали - ніяких документів тут немає, нічого ти не здавав, ти просто натуральний ухилянт. Ну він каже - в мене є ж там в паспорті - ти його купив. В мене відразу було питання - а де продають, хто ж його ставив? Його ставили у військоматі», - каже жінка.

Попри це, каже, заставляли проходити ВЛК.

«Коли намагався вийти, заламали руки, вкинули в крісло, сказали - сиди, ти повинний, зобов'язаний пройти ВЛК. Чому зобов'язаний, якщо чітко написано в законі - закон зворотної дії немає, тобто якщо він визнаний невійськовозобов'язаним з виключенням з обліку, це не повертається назад. На жаль, людина виздоровіти не може. В 14 році він пішов в військомат, то йому сказали - хлопче, ще таких дохлих як ти не треба», - розповідає лучанка.

Тож дружина стала звертатись, куди тільки можна.

«Я дзвонила до адвоката в військомат, ну адвокат помагав, чим міг, претензій ніяких немає, велика подяка. Дзвонили ми на гарячу лінію в Київ в ТЦК, вони подзвонили сюди, сказали ваші документи лежать в міському відділенні військомату. Ну а його зачинили в обласному відділенні в казармі вже, не випускають. Я під'їхала - мене не пускають», - зазначила Ірина.

«Казарма велика. На вході троє військових, я говорю, що по закону я не військовозобов'язаний, я не у вашій юрисдикції. Нічого не знаємо, в нас приказ», - розповів лучанин Володимир. 

Лише згодом пізно ввечері, каже Володимир, йому знайшли і видали нові документи і нарешті випустили.

«О, Володимир, так ми ж вас шукали, а де ви були? Говорю, як де? Сидів в уголку на ВЛК. Ми вас не найшли, то добре, що у вас є документи, все, бувайте здорові», - розповів події того дня лучанин.

Жінка пригадує, поки ходила під ТЦК, чого тільки не набачилась.

«Стояла жінка, викликала швидку, чоловіка так само забрали з вулиці, чоловік хворий на цукровий діабет, причому інсулінозалежний. В чоловіка болі за грудиною, тобто, підозра на інфаркт. Приїхала швидка, перевіряють швидку, перетрушують, а хто викликав, а то вони там самі собі викликають... Ну ми ж не худоба, то так не можна, це не по-людськи і не по-нашому, це не по-українськи. Погони в них українські, а відношення от якесь таке, вибачте, кацапсько-радянське. Я розумію, що стан військовий, що треба і затримати, іноді треба перевірити, це взагалі без питань. Справа у відношенні до людини, яку затримали, до тої, хто прийшов клопотатися», - бідкається лучанка.

Чоловік показує - поки був у ТЦК, то на нього ще й протоколи встигли скласти, мовляв, знайшли ухилянта.

«Я доначу з усього чого можу, я працюю в медицині. Ми весь час помагаємо медикаментами. Ну ми все що можемо робимо. Просто так не можна, саме більше, що вбиває - це просто відношення, його якимось чином треба міняти», - додала Ірина.

Читайте також: 

• Фестивалі є, а повісток нема: на Світязі триває сезон відпочинку
• Мобілізація в Україні: ТЦК шукатимуть чоловіків по-новому
• ТЦК відмовляє у гарантованій відстрочці від мобілізації: що робити