Подружжя чекало на дитину: 31-річний Олег Оксенюк з Волині загинув на фронті від осколкового поранення

Спогадами про Героя поділилося видання «Нова доба». 

Олег народився 23 березня 1994 року. Початкову освіту здобув у Старосільській восьмирічці, а після цього вступив до Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Однак завершити навчання там не вдалося – батьки забрали його із навчального закладу з певних причин. Хлопець був сильним і спортивним – займався важкою атлетикою (піднімав штангу), виборював призові місця у різних змаганнях по Україні.

Згодом навчався у Колківському ВПУ, де здобув професію водія-тракториста.

– Після строкової служби у Нацгвардії син підписав один за одним контракти і понад шість років відслужив у війську. Потім, коли познайомився із дівчиною, вирішив спробувати цивільне життя – працював на екскаваторі в луцькому «Автодорі», – каже його батько Микола.

Та з початком повномасштабного вторгнення Олег не вагаючись повернувся у свою частину. Служив старшим інструктором з водіння 1-ої бойової групи спеціального призначення 40-го окремого загону Центру спеціального призначення «Омега» Нацгвардії України. Воював на різних напрямках – зокрема, заходив у Курську область, останнім часом брав участь у боях поблизу Покровська.

Саме там, 15 серпня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Олег загинув від осколкового поранення в грудну клітину. У Героя залишилися батьки – Марія Федорівна та Микола Григорович, брат Павло, дружина Мар’яна та маленький пасинок Тимофій, якого Олег виховував як рідного сина. Нині дружина вагітна – подружжя чекало на дитину і планувало незабаром дізнатися її стать.

– Брат був бойовий, міцний тілом і духом. У нас була чоловіча дружба та велика підтримка. Він дуже добре ставився до Тимофія, як до рідного. Ми чекали, що він приїде додому – хотіли зробити гендер-паті, але сталося непоправне…» – розповів молодший брат Павло.

Попрощатися з Олегом прийшли рідні, друзі, побратими із капеланом, представники місцевої влади, мешканці села й громади. Труну з тілом Героя зустрічав живий коридор, люди схиляли голови та встеляли його останній земний шлях квітами.

Слова співчуття рідним на кладовищі висловили заступник Колківського селищного голови Михайло Лобода, староста села Віктор Регешук, представник військової частини.

Поховали Олега Оксенюка, який отримав посмертно військове звання молодшого лейтенанта, із усіма військовими почестями на місцевому кладовищі поруч із іншими Героями, які віддали життя за незалежність України.

Вічна пам’ять Захиснику! Слава українським Героям!

Сергій ГУСЕНКО

Читайте також: 

• Історія 45-річного нацгвардійця з Волині, який помер від тяжких травм, отриманих на полі бою
• Мріяв з коханою приїхати додому у відпустку: Герою з Волині назавжди 26 років
• Мріяв одружитися, збудувати дім, виховувати дітей, але не збулося: спогади про 25-річного Героя з Волині Володимира Приходька