Улюбленій справі віддала 35 років і досі навчає математиці п’ятьох правнуків: на Волині вчителька відзначила 90 років

Улюбленій справі віддала 35 років і досі навчає математиці п’ятьох правнуків: на Волині вчителька відзначила 90 років

Волинянка Марія Кулик нещодавно відсвяткувала своє 90-ліття. 

З Луцька, Овадного, Лукович Павлівської громади та інших куточків Волині з’їхалися колишні учні Марії Кулик, аби привітати свою вчительку з 90-річчям, - пише газета Слово правди.

Завітали до ювілярки навіть її найперші вихованці, які лише на десяток літ молодші за свою наставницю. 

Марія Кулик освітянській справі віддала 35 років. Професію обрала за покликом душі, тож була залюбленою у свою роботу. Цього не могли не відчувати її учні. Не всім, звісно, легко давався її предмет – математика, однак кожен з цікавістю поспішав на уроки до завзятої й натхненної вчительки, яка завжди творчо підходила до викладацької справи, готувала вікторини, тематичні заходи та інші цікавинки для своїх вихованців. Дбала й про насичене дозвілля учнів, проводила цікаві вечори до свят і пам’ятних дат, організовувала позакласні активності. І завжди, як пригадують її учні, була привітною й усміхненою.

Улюбленій справі віддала 35 років і досі навчає математиці п’ятьох правнуків: на Волині вчителька відзначила 90 років

Родом Марія Іллівна із Запоріжжя. Там закінчила педінститут і за направленням приїхала працювати на Волинь. Першим місцем роботи вчительки була невеличка сільська школа в селі Орищі Павлівської громади. Там вона почала робити впевнені кроки у професії, а ще зіткнулася  певними труднощами. Річ у тім, що молода вчителька свій предмет вивчала російською, а пояснювати учням математику з усією термінологією їй доводилося раніше не знайомою українською. Незнайомою, бо в її оточенні ніхто українською не розмовляв, вона навчалася в російськомовній школі, а за національністю є болгаркою. Думала, відпрацює потрібний період й повернеться у свій край, але доля розпорядилася інакше. Тут молода фахівчиня зустріла кохання свого життя. Анатолій Антонович, за спеціальністю вчитель фізики, на той час обіймав посаду директора. Закохані деякий час зустрічалися, а згодом – побралися. У подружжя народилося двоє доньок.

Через кілька років сім’я Куликів переїхала у село Білин, де батьки працювали у школі, а згодом оселилася в Овадному. У тамтешньому професійно-технічному училищі Марія Іллівна з чоловіком трудилися до виходу на пенсію.

25 років тому відійшов у Засвіти Анатолій Антонович, з яким жінка прожила чимало щасливих років і збудувала міцну сім’ю.

У Марії Іллівни дві доньки, троє онуків і шестеро правнуків, найменшій із яких два роки. До речі, п’ятьох правнуків-школярів вона залюбки навчає математиці, пояснюючи їм матеріал та допомагаючи розв’язувати приклади й задачі. У такому поважному віці жінка любить читати книжки, розгадувати  кросворди, судоку, декламувати вірші Шевченка.

А вірш про саму вчительку, яка залишила світлий слід у душах її вихованців, подарувала ювілярці на день народження її учениця Ганна Пасось (Жовтуля) з Луцька. Вона разом із однокласником Федотом Недбайлом – найперші учні Марії Іллівни, випускники Орищівської школи, 1961 року. Їм зараз уже близько вісімдесяти, а на світлині, яку вони привезли як спомин минулих літ, навколо любої вчительки гуртуються сімнадцятирічні юнаки та дівчата. Передали вітання вчительки ще двоє учнів з їхнього класу, які теж планували приїхати, однак не змогли – Галина Пащук і Кость Рокицький.

Подружжя Федота та Ганни Недбайлів, колишні вихованці Марії Кулик, після закінчення школи теж обрали вчительську стезю й присвятили своє життя педагогічній діяльності, започаткувавши цілу династію освітян. Чоловік пригадує, що у професію його привів директор школи Анатолій Антонович, а вчителька Марія Іллівна залишила у душі помітний слід.

– Другою мамою була для нас Марія Іллівна, навчала й опікувалася нами з восьмого по десятий клас. Ми завжди чекали, коли вона прийде. Енергійна, весела з щирою усмішкою. Нам заздрили, що маємо таку класну керівницю. Скільки чудових заходів ми провели, скільки яскравих спогадів маємо зі шкільного життя, – каже Федот Сильвестрович.

Завітали на ювілей до Марії Іллівни і її учениці з 31 групи Оваднівського училища, 1986 року випуску.

Валентина ТИНЕНСЬКА

Читайте також:

Можливо зацікавить

«Всі як одна сім’я»: довгожителька з Волині видала книгу із віршами про кожну родину свого села

«Всі як одна сім’я»: довгожителька з Волині видала книгу із віршами про кожну родину свого села

На Волині вчителька висипала пачку снеків на голову учениці: як реагують користувачі мережі

На Волині вчителька висипала пачку снеків на голову учениці: як реагують користувачі мережі

Скандал на Волині: вчителька висипала пачку снеків учениці на голову
відео

Скандал на Волині: вчителька висипала пачку снеків учениці на голову

«Він захищає державу, а держава так негарно повелася із його мамою»: у селі на Волині звільнили вчительку вищої категорії

«Він захищає державу, а держава так негарно повелася із його мамою»: у селі на Волині звільнили вчительку вищої категорії

день народження Вербна неділя

Виховала 3 дітей, 5 онуків, 8 правнуків та вже тішиться 2 праправнуками: бабуся з Волині відзначила 91-річчя

Ювілей

Виховала п’ятеро дітей, більше сорока онуків, а нині тішиться правнуками: бабуся з Волині відзначила 90-річчя

Довго вважався зниклим безвісти: на Волині попрощалися з Героєм Ігорем Боярином
фото

Довго вважався зниклим безвісти: на Волині попрощалися з Героєм Ігорем Боярином

Люблячий син, коханий чоловік, найкращий тато і брат, мужній воїн: на Волині просять гідно попрощатися з Героєм Ігорем Боярином

Люблячий син, коханий чоловік, найкращий тато і брат, мужній воїн: на Волині просять гідно попрощатися з Героєм Ігорем Боярином

Війна забрала життя захисника з Волині

Найгірші переживання підтвердились: на Волинь «на щиті» повертається Герой Ігор Боярин