Рушник, який мали простелити на щасливий шлюб, буде подарунком на хрест: спогади вдови про бійця з Волині
34-річна Анна Циплюк з села Городище Луцького району — вдова Олександра Вдовича, бійця 53-го батальйону 100-ї окремої бригади. Її чоловік був командиром відділення стрілецького взводу, загинув 23 січня цього року біля села Діброва Луганської області.
Суспільному Анна Циплюк розповіла: після цього бойового чергування коханий мав їхати додому, у відпустку.
«Сашко пішов не у свою зміну з двох причин: до побратима приїхала дружина і щоб швидше попасти додому. Дрон навів мінометний обстріл, він отримав поранення в голову. Приїхав тоді, коли мав приїхати, тільки не так», — каже жінка.
Жінка пригадує: зранку у перший день повномасштабного вторгнення Олександр пішов до військкомату, а вона — волонтерити.
Нині Анна Циплюк — волонтерка руху «Меценати для солдата» та проєкту «Діти небесного легіону», який опікується дітьми загиблих військових. У жінки є дві доньки від першого шлюбу, її перший чоловік був учасником АТО, загинув у ДТП.
«З повномасштабною війною мені здавалося, що якщо я буду допомагати, я не буду мати тієї втрати. Не вберегла, не захистила», — говорить вдова.
Анна Циплюк розповіла: познайомилася з Олександром Вдовичем у липні 2017 року під час спільних чергувань «Самооборони Волині» нічним Луцьком, згодом почали жити разом. Пара встигла одружитися у травні 2022 року. Весілля, говорить Анна, планували уже після перемоги.
«Було багато моментів – цікавих, класних. На жаль, було. Мені досі не віриться. Я почала вишивати рушник, який нам мала простелити на щасливу дорогу в шлюбі мама мого Сашка. Тепер я вишиваю йому в останній подарунок на хрест», — зізнається жінка.
Торік влітку у селі біля Луцька Анна і Олександр придбали власний будинок, про який довго мріяли. Але війна, каже жінка, усе зруйнувала.
«Півроку, як купили будинок, в якому мало оселитися щастя. Він стільки всього собі напланував, що навіть я не знаю його планів. Мені досі здається, що я буду мити посуд, а Сашко зайде у ворота. Він так мріяв про той будинок... На жаль, тільки 10 днів він в ньому був», — говорить Анна.
Читайте також:
- «Витягнув пораненого побратима, чим врятував йому життя»: спогади про Героя з Луцька Олександра Вдовича
- Було гірше, як в пеклі: захисник з Волині до останнього боронив Соледар від окупанта
- Жив небом і загинув у небі: історія льотчика-Героя, який 11 років служив у Луцьку
Будь в курсі усіх новин
