Наприкінці червня мобілізували, а в жовтні загинув: історія Героя з Волині Сергія Панасюка, якому назавжди 42

Спогадами про Героя поділилася Шацька селищна рада. 

Сергій Панасюк народився 15 січня 1983 року в місті Ковель. Там навчався до п’ятого класу у школі №6, згодом переїхав із мамою до Шацька. Закінчивши дев’ятий клас, повернувся до рідного міста й вступив до ПТУ №5, де його батько, Іван Сидорович, працював майстром. Сергій, за його прикладом, обрав фах різьбяра по дереву, однак заробляв, ремонтуючи автомобілі й працюючи на будівництві.

У Ковелі доля звела його з Марією. У 2010 році в їхній родині народився син Максим. Сергій був турботливим чоловіком і люблячим батьком. Особливо цінував час, проведений із рідними: разом вони часто відпочивали на природі, біля озер, а найбільше любили Світязь — місце, з яким були пов’язані найтепліші спогади дитинства.

Понад тринадцять останніх років Сергій працював водієм-далекобійником. Подорожі Європою, дороги, міста — усе це його надихало. Він мав чудову пам’ять і вміння орієнтуватися: здавалося, що всі карти Європи були в його голові.

З початком повномасштабної війни маршрути змінилися — відтоді він почав возити важливі вантажі у східні й південні регіони України для наших захисників і жителів прифронтових територій.

29 червня 2025 року Сергія мобілізували до війська. Після проходження навчання 30 серпня 2025 року Сергій прибув до військової частини А4862 і розпочав службу в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Він боронив Україну в одній з найгарячіших точок фронту.

6 жовтня 2025 року стрілець-санітар 2-го штурмового відділення 2-го штурмового батальйону військової частини А4862, солдат Сергій Панасюк загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області.

Він повернувся до рідного дому «на щиті». Поховали Сергія Панасюка з військовими почестями на Алеї Героїв кладовища міста Ковель.

Читайте також: 

• Виносила з поля бою не лише поранених, а й полеглих. Спогади про бойову медикиню з Волині
• Загинув, не дочекавшись народження первістка: полеглому капітану з Волині Леоніду Семенюку - навіки 31
• Після успішного завдання побратими натрапили на ворога: спогади про батька трьох дітей, Героя з Волині Сергія Ремінського