Загинув, не дочекавшись народження первістка: полеглому капітану з Волині Леоніду Семенюку - навіки 31
Капітан Леонід Семенюк з Волині на псевдо Flip поліг 2 жовтня 2025 року біля села Садки Сумської області в контактному бою з ворогом. Воїну назавжди 31 рік.
Спогадами про Героя поділилися на платформі Меморіал Героїв.
Леонід народився 14 травня 1994 року в селищі Луків на Волині. Навчався у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім вступив на кафедру військової підготовки Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені. В. А. Лазаряна. Отримав диплом магістра з відзнакою. Під час навчання професійно займався спортивною гімнастикою, брав участь у змаганнях, отримав спортивний розряд. Згодом оселився у Хмельницькому.
З 2016-го по 2021 рік Леонід служив на різних посадах 195-ї бази забезпечення та охорони Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту в Києві. Після завершення контракту вирішив розвиватися в ІТ-сфері та здобув освіту FrontEnd і Full Stack у школі DAN.IT. Працював у компанії Astound Comers.
Під час повномасштабної війни, в листопаді 2024 року, Леонід долучився до Сил спеціальних операцій. Обіймав посаду командира групи спеціального призначення.
«Про таких людей говорять – народжений бути опорою. Ти був людиною слова і діла. Не говорив багато, але все тобою сказане було вагомим, щирим, справжнім. Ти був справедливим і мужнім – тим, хто не відвертається від труднощів, а дивиться їм у вічі. Був людиною, для якої честь була не просто словом, а життєвим законом. Ти вибрав шлях, який мало хто наважується пройти.
Це була не просто служба, а твоє покликання і цю важку ношу ти ніс гордо і відповідально. Твоя мужність була безстрашною, а серце – відкритим. Ти боровся до останнього подиху, йшов туди, де найнебезпечніше, втомлювався, терпів, бо знав, що саме там вирішується доля нашої країни, нашого народу. Ти вірив у нашу Україну – в її право на свободу, на мирне життя», – сказала дружина Катерина.
Поховали Леоніда Семенюка на Алеї Слави міського кладовища в Ковелі.
У нього залишилися батьки та дружина, яка на момент його загибелі, була вагітною.
Читайте також:
- Рік і вісім місяців мати жила надією, що син повернеться додому живим: історія захисника з Волині
- Не встиг побувати у відпустці: спогади про Героя з Волині Юрія Зінчука
- Три доньки залишились без мами: відійшла у вічність волинянка, яка боролася з важкою хворобою