Боєць волинської бригади несе службу разом з вірним другом - кавказькою вівчаркою

Історію бійця розповіли у волинській «сотці».

«Я давно хотів собаку. У 2024 році побратими зробили мені подарунок, який змінив усе», – розповідає військовий.

Так у його житті з’явився Баєр – кавказька вівчарка з розплідника у Слов’янську. Баєру зараз півтора року, і він уже важить близько 60 кілограмів. Великий, пухнастий і надзвичайно тактильний, пес швидко став улюбленцем підрозділу.

«Це справжній ведмедик-антистрес. Без нього мені було б набагато важче морально та психологічно», – зізнається Роман.

Кавказька вівчарка добре переносить холод, а от спеку – гірше. Тому влітку Баєр із задоволенням купається в річці.

«Плавання допомагає йому охолодитися, він це дуже любить», – каже боєць.

Коли Баєр був ще цуценям, Роман забирав його до себе в кімнату. Тепер через великі габарити це вже неможливо. Але близькість між ними не зменшилася.

«Він дуже не любить розлуки зі мною. Він усе розуміє», – говорить військовий. Іноді пес у пориві любові може навіть збити з ніг.

Під час бойових завдань Романа за Баєром доглядають побратими. «Я їм за це дуже вдячний», – наголошує він.

У майбутньому боєць планує придбати просторий вольєр і перевезти пса на Волинь, ближче до родини.

«Дружина Марія в захваті від Баєра. А я мрію побачити реакцію доньки Варвари, коли вони нарешті зустрінуться. Сподіваюся, що це станеться зовсім скоро», – з усмішкою каже Роман.

Читайте також: 

• Від хореографа до воїна: історія бійця волинської бригади
• Захисник волинської «сотки» на псевдо Чілінтано піклується на фронті про собаку-побратима
• Хоронив загиблих, а потім пішов у бій: історія «Ворона» зі Сталевої Сотки