Студенти ВНУ презентували рецепцію творчості Тараса Шевченка в інтерпретації Богдана Лепкого
Педагогічний експеримент засвідчив свою дієвість! 29 жовтня 2025 року на факультеті філології та журналістики з ініціативи студентів групи Укр-31 та професора кафедри української літератури Ольги Яблонської здобувачі освіти провели лекцію для другокурсників та викладачів факультету. Пошуковий характер теми заняття – «Творчість Тараса Шевченка в художній і науковій рецепції Богдана Лепкого» – обумовив тривалий час підготовки. Науковий консультант Ольга Яблонська скеровувала до важливих джерел, радо ділилася своїми напрацюваннями та спостереженнями. Студенти опанували чисельну літератури з проблем історії та теорії літератури, компаративістики, перекладознавства, занурилися у світ біографії Тараса Шевченка та Богдана Лепкого. І, можливо, зацікавившись таким дослідницьким шляхом, наші спудеї реалізуються в майбутньому у викладацькій роботі.
Лектори поділилися своїми висновками про те, що перші відкриття Шевченкового слова відбулося в дитинстві Богдана Лепкого, згодом – плекання Шевченкових ідей у Бережанській гімназії, про що письменник залишив теплі спогади.
Зацікавлення аудиторії викликала інформація про Богдана Лепкого як художника, який написав живописний портрет Тараса Шевченка, та автора дослідження «Шевченко про мистецтво» (1919), у якому долається стереотип сприйняття Тараса Григоровича тільки як автора «Кобзаря». Б. Лепкий наголосив, що важливим є висвітлення поглядів Т. Шевченка на мистецтво, адже становлення його інтелектуальної кар’єри пов’язане з освітою художника.
Інформативно насиченим було повідомлення про видавничу діяльність Б. Лепкого, пов’язану із підготовкою до друку текстів Т. Шевченка. Згадано одно-, три- і п’ятитомні видання творів Т. Шевченка у видавництві «Українська Накладня», що побачили світ протягом 1918–1920 років. Для берлінського видавництва «Українське Слово» Б. Лепкий зредагував повісті та «Кобзар» Т. Шевченка, використовуючи архівні матеріали. Також Б. Лепкий підготував до друку кілька популярних однотомних видань Шевченкового «Кобзаря» та поему «Гайдамаки».
Детально висвітлено особливості створення образу Тараса Шевченка в поезії Богдана Лепкого. Зауважено, що метацикл склали окремі книжки письменника, написані до сторіччя Кобзаря «За люд» (Краків, 1914) та «В Тарасові роковини» (Відень, 1915).
Звучало майстерне виконання зразків поетичної шевченкіани Богдана Лепкого: Олександра Білецька продекламувала вірш «Літ тому сто», Соломія Марчук – «Батькове пророцтво», Катерина Хмілевська – «Суд над поетом», Анна Грабовська – сонет «В Тарасові роковини». Катерина Хмілевська запропонувала інтерактив, звернувшись до аудиторії з проханням прочитати поезію «Умер поет».
Важливим відкриттям для студентської аудиторії стали переклади Богдана Лепкого поезії Тараса Шевченка в польською мовою. Богдан Лепкий – один із ініціаторів і виконавців видання творів Т. Шевченка у 16 томах, що було організоване Українським Науковим Інститутом у Варшаві. За редакцією Богдана Лепкого 1936 року видано ХІV-ий том, у якому вміщено переклади польською мовою. До цього видання увійшло 25 перекладів ліричних і ліро-епічних творів Кобзаря, виконаних Б. Лепким. Окрім того, Б. Лепкий опрацював значний матеріал із теорії і практики перекладу, узагальнивши його у роботі «До питання про переклад ліричних поезій» (1933).
Проявом інтерактиву стало прочитання перекладів Богдана Лепкого, які зачитав декан факультету філології та журналістики доцент Віктор Яручик.
Осібно презентовано літературознавчий доробок Б. Лепкого в царині шевченкознавства. Насамперед йдеться про розвідку «Про життя і твори Тараса Шевченка» (1919), в якій хронологічно відтворено все життя класика.
Серед аспектів творчості Т. Шевченка Б. Лепкий особливо уважно аналізує проблеми образотворчого мистецтва (праці «Про життя і твори Тараса Шевченка», «Шевченко про мистецтво»).
Студентській аудиторії особливо заімпонувала цитована думка Б. Лепкого зі статті «Про “Наймичку”, поему Тараса Шевченка»: «Кожен літературний і артистичний твір носить на собі індивідуальні прикмети автора, свого духового батька, і вже для того є частинною його біографією».
Як висновок прозвучало міркування про те, що праці Б. Лепкого засвідчують не тільки його ґрунтовні знання життєвого та творчого шляху Кобзаря, а й осягнення психології творчості поета-живописця, розуміння Т. Шевченка як справжнього українського патріота-соборника.
Лекторами бути студенти групи Укр-31 Олександра Білецька, Евеліна Вілігурська, Анна Грабовська, Ольга Кисіль, Соломія Марчук та Катерина Хмілевська. Технічні складники забезпечила Анна Єпіфанова.
Ольга Яблонська, професор кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки
Читайте також:
- Про що писав Модест Левицький на сторінках діаспорного часопису «Тризуб»
- Володимир Міяковський: «його називали “сумлінням Академії”»
- Студенти факультету філології та журналістики ВНУ – на «Інтелектуальному Олімпі – 2025»
Будь в курсі усіх новин
