У 14 ОМБр Волині розповіли про двох пілотів Андріїв

У 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого поділилися історією служби та перших влучних ударів по ворогу двох пілотів з Волині, побратимів Андріїв, які сьогодні відзначають своє свято.

Історії захисників опублікували на фейсбук-сторінці бригади.

Двоє волинян Андріїв, які служать у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, крім спільного імені, мають ще й однакові військові професії.

27-річний Андрій родом із Волині. За професією інженер. Після початку повномасштабного вторгнення разом із дружиною повернувся в Україну з-за кордону, де перебував тривалий час. Одразу почали займатися волонтерством: організовували й закривали збори на нагальні потреби воїнів, допомагали вивозити поранених у шпиталі.

Мобілізувався до війська за власним бажанням і, не замислюючись, обрав військову спеціальність – пілот FPV-дрону. Літати навчився за три дні вже на передовій в Харківській області.

«Як тільки приїхав у підрозділ, командир одразу запитав у мене, ким я хочу бути. Тобто новоприбулим давали можливість вибрати професію, а не розподіляли на власний розсуд», – згадує боєць.

Чоловік починав на компʼютерному симуляторі, а потім, з допомогою побратимів, освоїв органи керування і всілякі «літальні фокуси». Перший бойовий досвід – відпрацювання дроном по бліндажу.

«Нам дали орієнтування на противника, який заліг в сіні. Їх спочатку була складно розгледіти, але я кілька разів пролетів у них над головами й освоївся. Згодом – визначився із ціллю і влетів. А далі пішло і поїхало! Різні цілі по різному вражаються, до кожної свій підхід-підльот, так би мовити…» – каже військовий.

Воїн каже, що кожен виліт особливий своєю креативністю та творчістю: як ліпше підлетіли, з якого боку.

В родині воїна росте девʼятимісячний син. Андрій його бачить лише на фото, які надсилає дружина, або під час відеодзвінків. Перше слово, перший зуб, крихітні досягнення – усе це відбувається, поки тато воює. Однак кожен такий момент додає воїну мотивації, незважаючи на тисячу кілометрів відстані між ними.

Надовго запамʼятав свою першу ціль і побратим Андрія з таким же іменем – Андрій. І хоча за віком він старший (45 років), зміг швидко опанувати сучасні технології та навички управління дроном. У цивільному житті працював у будівельній сфері й мешкав на Волині разом із сімʼєю. До війська долучився, будучи батьком трьох неповнолітніх дітей. Добровільно відмовився від цивільного життя, щоб допомагати хлопцям з «мінусуванням» ворогів.

«Був під враженнями, коли знищив свою першу ціль. Добу картинка трималася в мене в голові. Вважаю, що вони не мають ходити по нашій землі!» – згадує боєць.

Одна з крайніх «жертв» захисників – МТЛБ, котру спершу сплутали із «солнцепьоком»…

«Ех, спочатку думали, що вразили «солнцепьок». Радощів було! А потім по горінню зрозуміли, що помилилися. Насправді ж це була МТЛБ із незвичним тентуванням, – сміються побратими.

FPV-шнику потрібно щоразу вдосконалювати свої льотні навички, кажуть пілоти: «Якщо займатися FPV, цим потрібно «горіти». Треба без упину тренувати навички польоту, вміння «заходу» на цілі. Максимально розвиватися, удосконалюватися і розвиватися». Чим успішно і займаються хлопці, додали у бригаді.

Читайте також: