У Луцьку віряни вшанували сімох мучеників Макавеїв: освячували мак і мед

У Луцьку віряни вшанували сімох мучеників Макавеїв: освячували мак і мед

1 серпня спозарання біля храмів Луцька почали збиратися люди. У кошиках — баночки з медом, букетики з м’яти, калини, полину, барвінку й маку. Усе це — не просто традиція, а частина давнього церковного спомину, що має глибше коріння, ніж здається на перший погляд.

Цього дня православна церква вшановує памʼять семи братів Макавеїв, їхньої матері Соломії та вчителя Єлеазара, які загинули за віру в Єдиного Бога ще у III столітті до народження Христа. Тодішній правитель Антіох Єпіфан заборонив юдеям дотримуватися релігійних законів і змушував поклонятися грецьким богам. Сім братів разом із матір’ю відмовилися — їх стратили, але віра лишилась.

«Це не тільки медовий Спас, як багато хто каже. Це день мучеників. Вони віддали життя за віру, і тому ми сьогодні освячуємо не лише мед і мак, а молитву», — розповідає пані Ольга, яка щороку приходить до Свято-Троїцького собору на це богослужіння.

У Луцьку віряни вшанували сімох мучеників Макавеїв: освячували мак і мед

Букетики, які приносять до церкви, називаються маковійчиками. Уже зранку біля Свято-Троїцького кафедрального собору на Театральному майдані можна було придбати маковійчики, букети з польових квітів і зілля, а також свіжий мед — традиційні атрибути свята.

Маковійчики зберігають протягом року — хтось ставить біля ікон, інші — зберігають як оберіг. Освячують і мед нового збору: за традицією, він має особливу силу, адже принесений із вдячністю за перші дари літа.

«Мед даю внукам — вже звикли, що бабуся щось свячене приносить. Але головне — не сам мед, а що з молитвою і з вдячністю», — каже пані Надія, яка була серед перших у черзі біля собору ще до 7-ї ранку.

У Луцьку віряни вшанували сімох мучеників Макавеїв: освячували мак і мед

Після ранкової літургії відбулося освячення води, меду, маку та квітів. Хтось залишився на службу повністю, інші — просто прийшли поставити свічку і забрати освячене.

Хоч день і теплий, настрій — стриманий. Люди не поспішають, затримуються в тіні дерев, спілкуються. У тиші храмового подвір’я відчувається: Маковія — про памʼять, віру й вдячність.

Читайте також

Можливо зацікавить