У своєму останньому бою підбив дві ворожі БМД, але отримав смертельне поранення: історія 25-річного Героя України з Волині. Фото

Народився 31 серпня 1996 р. в селі Сереховичі Ковельського району. У фейсбуці оприлюднили розповідь про воїна, яку написали Руслана Липовська, Наталія Балюк та Наталія Поцешук з села Сереховичі. Текст історії опублікували у науковому збірнику «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України і Волині».  

«Коли мене просять згадати щось про сина, перед очима – його щира усмішка. З нею він з’явився на цей світ, з нею і покинув його, – каже Людмила Балюк, мати загиблого із села Сереховичі на Волині. – Ми виховували Володю у патріотичному дусі, він пишався тим, що українець. Ще у восьмому класі заявив, що планує стати офіцером, хоча військових у нашій родині не було.

Кілька років поспіль син намагався вступити до Академії прикордонних військ у Хмельницькому, як і його рідний брат, але спроби виявилися безуспішними, тому вступив до Львівської політехніки. Та після другого курсу залишив навчання й підписав контракт із десантно-штурмовою бригадою ЗСУ. Сказав, що більше не може чекати, у країні – війна, тому її треба захищати».

Закінчив Володимир 9 класів школи, продовжив здобувати повну загальну середню освіту в 2013 році у комунальному закладі «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа – інтернат I–III ступеня – правознавчий ліцей з посиленою фізичною підготовкою Луцької міської ради Волинської області». 14 серпня 2013 р. вступив до Луцького національного технічного університет (денна форма навчання); ОКР; напрям підготовки – маркетинг. 31 грудня 2019 р. Володимир отримав диплом Магістра Львівського навчально-наукового інституту Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти магістр, спеціальність Менеджмент, освітньо-професійна програма «Управління фінансово-економічною безпекою».

«Балу» розпочав військову кар’єру 29 липня 2016 р., підписавши контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського (старшинського) складу. У серпні Володимир перебував на службі у військовій частині в Житомирі, а також проходив курс підготовки молодших сержантів у навчальному центрі ДШВ. Брав участь в антитерористичній операції для забезпечення захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (з 23.12.2016 по 13.04.2017, з 26.05.2017 по 20.06.2017, з 09.11.2017 по 17.03.2018).

«Завжди повторював, що справжні чоловіки ніколи не скаржаться, а кажуть, що в них все добре, – ділиться мама Героя. – До речі, він часто представляв бригаду на змаганнях серед військових і щоразу посідав призові місця з практичної стрільби та кросфіту».

З початком російського вторгнення в Україну брав участь у бойових діях на території Херсонської та Миколаївської областей. Здійснював вогневе прикриття, евакуював поранених із поля бою, виводив з оточення особовий склад, знищував техніку та живу силу противника. 5 квітня поблизу села Нововознесенське, Бериславського району, Херсонської області під час наступального бою з рашистами Володимир Балюк героїчно загинув. 

«Українські десантники мали закріпитися в одному із населених пунктів. Орки кинули назустріч бійцям танки, бронетехніку і живу силу в чималій кількості. Бій зав’язався важкий та потужний, – згадує побратим загиблого з позивним «Одін». – Раптом на правому фланзі з’явилась бойова машина десанту, яка йшла до позицій наших воїнів. Володимир Балюк знищив її з протитанкового комплексу Javelin. За кілька хвилин з’явилася ще одна БМД противника – боєць підбив і її з британського NLAW. Зрозумівши, що перемога за нами, ворог почав відступати, а свій відхід прикривав з усього наявного озброєння. У той момент Володимир і дістав осколкове поранення, яке виявилось для нього фатальним. Загалом того дня штурмова група під командуванням головного сержанта «Балу» знищила чотири бойові машини десанту та багато орків...»

Поховали «Балу» у Сереховичах 8 квітня 2022 р.

«Усе село пишається ним. Він вартий нагороди Героя України. Як же боляче, що це звання надали Володі посмертно, – каже Євдокія Романюк, директорка Сереховичівського ліцею. – Ви знаєте, ще в школі було очевидно, що у Володі велике майбутнє, відчувався його внутрішній стрижень. І коли кажуть, що він виріс у звичайній сільській родині, то я заперечую. Ні, це не проста родина, це патріоти, з яких усім треба брати приклад!»

Указом Президента України №233/2022 від 12 квітня 2022 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі сержанту Володимиру Петровичу Балюку присвоєно звання Герой України та нагороджено орденом «Золота Зірка».

«Знаєте, мені досі не віриться, що Володі з нами нема, – каже «Одін», офіцер-десантник, друг загиблого та безпосередній командир. – Я чомусь думаю, що Володя все одно десь тут поруч, просто ми його не бачимо. І вже з неба він буде допомагати нам далі знищувати ворога та гнати його з нашої рідної землі.»

Читайте також:

• Останніми словами були «мамо, я вас дуже люблю»: Герою з Волині назавжди лише 25 років
• «Труну не відкривали, тож рідні навіть не змогли попрощатися з Героєм»: спогади про захисника з Волині
• Не вперше плутають тіла загиблих воїнів: мамі привезли труну не її сина
• Прийняли сиротою – поховали й шанують як Героя: історія бійця з Луганщини, який на Волині знайшов вічний спочинок