Учасник АТО, який пройшов Іловайськ: історія полеглого Героя з Волині Миколи Ковальчука

Спогадами про Героя поділилося видання Нова доба.

Згорьована мама Людмила Костянтинівна в сльозах повторює: «Він був найкращий, таких немає…». І це не лише тому, що для кожної неньки її дитина найдорожча. Працьовитий, добрий, щирий, товариський, – так відгукуються про Миколу всі, хто його знав. Учасник АТО, він був у числі перших мобілізованих у 2014 році. Пройшов Іловайський котел, лікувався в госпіталі, служив у Володимир-Волинському у військовій частині.

– Перед війною працював водієм у місцевій пожежній команді, – розповідає пані Людмила. – Мав тягу до техніки, господарюючи дома, придбав трактор, косарку, саджалку. Дуже любив працювати на землі, так відновлювався після пережитого в АТО. Тоді дуже багато його друзів загинуло. У перший день повномасштабної війни, 24 лютого, прийшов додому та й каже: «Мамо, я завтра у військкомат, повістки вручали. Я піду, у мене ж сім’ї немає, а у хлопців діти, дружини…».

Вночі на кладовище поїхав на могилу батька, він його пів року після інсульту допомагав доглядати. Зранку священник сина ще посповідав, причастив. Та через два дні його повернули, а згодом служив у Ківерцях у військкоматі водієм. Доставляв хлопцям техніку, возив їх на полігон.

Цьогоріч Микола написав рапорт, аби потрапити на схід. Два місяці був на передовій. Із Чехії їм пригнали автомобіль, червоний легковик, то сміялися хлопці: «Звичайно, якого ж іще кольору машину пожежнику приженуть».

– Я щодня раненько писала: «Синочку, добрий день, як справи?» – в сльозах пригадує ненька. – Розмовляти по телефону він не завжди міг, а відписував весь час і завжди «все добре». Ще 1 червня вранці прочитала від нього звісточку, чекала її і наступного дня, а тут таке страшне повідомлення. Перепитувала: «Може неправда, може помилились». Та згодом і його побратими передзвонили, розповіли – прицільне ракетне потрапляння…

Підтримують неньку троє доньок із сім’ями, які подарували їй восьмеро онуків. Наймолодшу племінницю Микола так і не побачив. Дуже любив дітей, мав чимало похресників. На багатьох фотознімках він із дітками сестер, для яких був захисником у дитинстві. Свою родину, рідну землю він пішов і зараз захищати.

Вічна пам’ять і шана Герою! Найщиріші співчуття рідним полеглого воїна.

Олена БИЧКОВА

Читайте також: 

• На пакеті з тілом був напис з його особистими даними: загиблий Герой з Волині Анатолій Янчук вісім місяців вважався зниклим безвісти
• «Їхала з надією, що він живий, а поверталася додому з його тілом»: спогади дружини про полеглого Героя з Волині
• Загинув у день, коли дружина мала їхати до нього: спогади про волинського Героя Дмитра Калінчука