Втратив дім у Бахмуті, але не віру в перемогу: історія захисника, який служить у Волинському прикордонному загоні

Для Олександр ця війна не лише про захист держави, а й про боротьбу за рідне місто, яке стало одним із символів української незламності, пише Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.

Бахмут був його домом протягом 13 років. Там минула значна частина життя чоловіка, там він працював у Державній службі охорони. Проте у 2014 році місто опинилося в епіцентрі подій, які змінили долі українців.

Олександр відмовився співпрацювати з окупантами. Разом із родиною переїхав на Волинь, де продовжив працювати у сфері безпеки та правопорядку.

Коли у січні 2023 року у Волинському прикордонному загоні створили прикордонну комендатуру швидкого реагування, чоловік без вагань долучився до нового підрозділу. Службу розпочав на посаді заступника командира відділення розвідки, а згодом очолив його.

Втім, війна постійно змінюється та вимагає нових підходів. Так Олександр став одним із військовослужбовців новоствореної роти ударних безпілотних авіаційних комплексів. Після відповідної підготовки він опанував важкий ударний дрон «Вампір» — один із найефективніших безпілотників на полі бою, який російські військові через його нищівну силу прозвали «Бабою Ягою».

«Ми працюємо вдень і вночі. Кожен виліт потребує максимальної концентрації, адже наші цілі — це жива сила противника, його техніка, укриття та логістика. Від якості нашої роботи залежить безпека побратимів на передовій», — розповідає прикордонник.

За плечима Олександра вже чотири бойові ротації. Разом зі своїм підрозділом він виконував завдання на найгарячіших ділянках фронту в Донецькій та Харківській областях. Прикордонники працювали там, де ворог постійно намагався прорвати українську оборону, завдаючи окупантам відчутних втрат і зриваючи їхні плани.

Нині Олександр перебуває на Волині, але вже готується до чергового виїзду на передову. Попереду — нові бойові завдання, нові вильоти та нові цілі.

Для нього кожна успішно виконана місія — це ще один крок до перемоги та повернення додому. До українського Бахмута, який він не перестає вважати своїм містом.

Читайте також:

• Лікарі не вірили, що ходитиме: історія ветерана з Волині, який після важкого поранення працює в поліції
• Від учителя до бойового прикордонника: історія волинянина з позивним «Мер»
• Від фітнесу до фронту: історія бійчині з Луцька, яка служить у батальйоні безпілотних систем 100-ї бригади