Від далекобійника до водія бронетехніки: історія 27-річного прикордонника з Волині «Шнурка»

До військової служби Вадим працював далекобійником: за кермом вантажівки об’їздив чи не всю країну. Восени 2024 року змінив цивільний одяг на форму прикордонника і приєднався до Волинського загону, інформують у відомстві.

Нині старший солдат служить у прикордонній комендатурі швидкого реагування. Його основна спеціальність – водій. Але за цей час йому довелося побувати далеко не лише за кермом.

Позивний «Шнурок» з’явився буквально за кілька хвилин до першого виїзду на позицію.

«Сказали терміново збиратися. Я саме зашнуровував берці, коли чую: «Швидко кажи позивний, треба записати в бойовий зошит». Подивився на шнурки й кажу: «Шнурок». Потім ще кілька разів питали, може, зміню, але я залишив як є», – усміхається Вадим.

Перший вихід прикордоннику запам’ятався особливо. Підрозділ зайшов на передній край, де ворог був зовсім поруч.

«Сидимо на позиції, і раптом чую – за кілька десятків метрів кашляють окупанти. Спочатку навіть розгубився. Вийшов на командира по рації, повідомив, що ворог поруч. У відповідь почув: «То що, мені прийти тобі автомат зарядити?». Після цього ми з побратимом трохи змістилися, дали по посадці з двох ріжків і повернулися на позицію. Хвилин через 10–15 туди вже почали прилітати міни та гранати з АГС. Зате потім три дні з того боку було тихо», – згадує прикордонник.

Найважчий епізод стався вже наприкінці першої ротації. Саме на 30-й день перебування на позиції підрозділ зіткнувся з потужним штурмом.

«Командир сказав, що треба мінятися, бо я вже майже місяць на позиції. Я ще пожартував, що хочу закрити 30 днів. І саме того дня почався дуже жорсткий штурм», – розповідає Вадим.

Під час виходу з позицій бійці потрапили під щільний вогонь ворожого АГС. Поранення отримали майже всі з групи. Серед них був і Вадим – осколок зачепив його, однак зупинятися часу не було.

Поруч потребували допомоги побратими, один із яких був важко поранений. Вадим наклав турнікети, зробив перев’язку, ввів знеболювальне, а потім разом з іншими бійцями виніс пораненого до місця евакуації.

Звідти розпочався складний шлях до тилу. У переповненому відсіку бронеавтомобіля було одночасно багато військовослужбовців. Потім боєць пройшов лікарню, відновлення і повернення до підрозділу.

Зараз у Вадима друга ротація. За кермом різної техніки він доправляє бійців і майно, а також бере участь в евакуації з небезпечних ділянок.

 «Нещодавно наша бронемашина підірвалася на міні. Я одразу пересів на іншу і поїхав витягувати хлопців. Також доводилося евакуйовувати пошкоджений квадроцикл з-під обстрілів. Колеса були пробиті, але двигун працював. Тому сів за кермо і вивіз його з позиції в безпечне місце», – каже старший солдат.

За час служби Вадим побачив, як працюють штурмові групи противника, отримав поранення, і не раз опинявся в ситуаціях, де рішення потрібно приймати за лічені секунди. Та попри пережите, він переконаний: людей у війську має бути достатньо, аби ті, хто зараз перебуває на передовій, могли вчасно повертатися на відновлення.

«Наші хлопці на позиціях місяцями, їх потрібно міняти. Чим більше нас буде, тим легше буде всім виконувати свої завдання. Потрібно долучатися і захищати свою країну», – говорить «Шнурок».

Читайте також:

• Від шкільних вистав до бойових завдань на Харківщині та Курщині: історія захисника з Волині, який є гордістю рідного ліцею
• Охороняє кордон на Волині та воює дронами на фронті: історія прикордонника «Боїнга»
• Від укладання бруківки до оператора дрона: історія прикордонника з Волині, який воював на Донеччині та Харківщині