Від хлібороба до головного сержанта саперного взводу: історія військового з Волині на псевдо «Квадрат»

Від хлібороба до головного сержанта саперного взводу: історія військового з Волині на псевдо «Квадрат»

Пан Анатолій, псевдо «Квадрат», третій рік служить у 100-й бригаді, спочатку як стрілець, а тепер — головний сержант саперного взводу. 

Про побратима пишуть на фейсбук-сторінці бригади.

Анатолій починав на посаді стрільця, згодом став командиром відділення, пізніше – головним сержантом взводу. Будучи піхотинцем, чоловік уважно придивлявся до роботи бійців із саперних підрозділів.

Від хлібороба до головного сержанта саперного взводу: історія військового з Волині на псевдо «Квадрат»

…Аж поки… сам не зважився стати сапером. Кілька місяців навчання на спеціальних курсах. І нині «Квадрат» (саме таке псевдо дали Анатолію побратими – звісно, за велику любов до геометрії у шкільні роки) – головний сержант інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 100 омбр.

А ось у цивільному житті «Квадрат» був хліборобом:

– У 1996-1998 роках відслужив «строчку» в Бердичеві – був командиром танка. Після демобілізації повернувся у рідне село Ворокомле, що в Камінь-Каширському районі Волинської області. Одружився. Наша сім’я обробляла зо п’ять гектарів землі. Сіяли гречку, пшеницю, жито. Мали відповідну техніку. Ще й встигав їздити на заробітки в Польщу! Тож ставши на захист України я, образно кажучи, «перекував» плуг на меч, – усміхаючись розповідає Анатолій, – Мрію після здобуття Перемоги над клятими окупантами знову повернутися до плуга – відверто кажучи, на війні неабияк сумую за хліборобською працею.

Від хлібороба до головного сержанта саперного взводу: історія військового з Волині на псевдо «Квадрат»

До речі, в родині «Квадрата» відразу кілька військових. Старший брат Анатолія – Сергій – служив у ЗСУ впродовж 26 років. За прикладом дядька і батька до Сил оборони доєднався і старший син нашого героя – Антон.

На рідній Волині на свого «Квадрата» чекає кохана дружина Оксана Адамівна та молодший син Валерій – студент-третьокурсник Луцького національного технічного університету.

– Перемога буде – бо інакше просто не може бути. Кажу це не заради гарного слівця – бачу, як ставляться до виконання бойових завдань мої побратими. Навіть у найскладніших ситуаціях хлопці не задкують – ідуть вперед і роблять те, що треба робити.

Читайте також:

Можливо зацікавить