«Він міг би відсидітися, міг би перебути в теплі і залишитись живим. Але пішов на війну… І загинув»: спогади про Героя Віталія Турнаєва, якого поховали на Волині

9 квітня жителі селища велелюдно із тугою у серцях провели до місця вічного спочинку полеглого Воїна із Запорізької області. Певно, доля привела цього молодого чоловіка до Маневич не випадково. Тут він мав виправити свої раніше скоєні помилки, звідси пішов боронити країну від ворога, тут знайшов своє пристанище.

Як повідомляв Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк, Віталій – уродженець Запорізької області. Його життєвий шлях був непростим, але завершився він героїчно. Віталій Турнаєв став до лав Збройних Сил України у травні 2024 року, маючи за плечима важке минуле. Він пішов на фронт із місця позбавлення волі – Маневицької ВК № 42. Можливо, колись він вчинив помилки. Але у вирішальний момент історії зробив головний вибір – став на захист рідної української землі.

У полеглого Воїна не залишилося рідних на території Запорізької області, тому керівництво Маневицької селищної ради прийняло рішення поховати Захисника з усіма військовими почестями саме у Маневичах.

У храмі Віри, Надії, Любові та матері їх Софії за Оборонцем Віталієм провели заупокійне богослужіння. Після цього траурна процесія пішою ходою пройшла центральними вулицями Маневич у супроводі військових та духового оркестру. Місцеві жителі, перехожі зустрічали полеглого Героя на вулицях навколішки, віддаючи останню шану незнайомому для них Воїну.

Останні теплі слова перед похованням про Захисника сказали благочинний о. Михайло Мельничук, а також Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк: «Ми отримали цю неприємну звістку, але були побоювання, бо у полеглого хлопця немає родини на Волині, немає близьких і друзів, вже ніч наступала, а на ранок мало прибути «на щиті» його тіло…

Дякую всім, хто відгукнувся, хто побачив дописи у соціальних мережах і прийшов віддати останню шану Герою. Хочу висловити вдячність цьому солдату, який пішов воювати із маневицької установи відбування покарань. Сам Віталій родом із селища Чернігівка Запорізької області, що знаходиться під окупацією». 

Під час богослужіння за Віталієм вийшли на зв’язок представники Чернігівської селищної ради, яка теж сьогодні у вигнанні. Але вони, як і ми, маневичани, вболівають за свого земляка і будуть продовжувати тримати з нами зв’язок. Багато місцевих наших мешканців вийшло з осель провести цього молодого чоловіка. І це правильно.

Віталій прожив складну долю. Перебував у нас на Маневиччині…. Він міг би відсидітися, міг би перебути в теплі і залишитись живим. Але пішов на війну… І загинув… Ми його прийняли і він тепер навіки наш. І ми поставимо йому пам’ятник. Так само, як і хлопчині з Генічеська Артему Унгур’яну.

Дякую всім присутнім, адже ви не знали хлопця – він нікому ні близький, ні родич, не товариш і не друг, але він пішов туди, щоб ми з вами були тут. Щоб ми жили і працювали, виховували дітей і няньчили внуків. І за це йому вдячність і вічна пам’ять».

Також очільник громади подякував священнослужителям, півчим, оркестрантам, військовим, котрі залучаються до поховань, за розуміння.

Представник Першого відділу Камінь-Каширського РТЦК та СП Григорій Ємчик, через відсутність рідних Героя, вручив Український прапор очільнику громади Олександру Оксентійовичу.

«Кожен з нас у житті робить різні речі. Віталій вчинив проступок, за який відповідав. Але потім він зробив великий поступок – пішов захищати всіх нас. Маю надію, що цей вчинок перекриє всі його нехороші минулі дії. Оскільки родини тут немає, ми не можемо їм передати Державний прапор, але після завершення війни сподіваюсь знайдуться рідні, котрим вручимо і Прапор, і Грамоту пошани та скорботи”, – сказав Григорій Ємчик.

Віталій довів, що кожна людина має шанс на інший початок. Бо подвиг – не завжди ідеальний образ. Подвиг – це вчинок. І він його зробив…

Вічна пам’ять Герою! Слава Україні! Героям слава!

Сергій ГУСЕНКО

Читайте також:

• «Наче щось передчував, бо не міг наговоритися...»: молодий Герой з Волині подзвонив рідним перед боєм, з якого не повернувся
• Рятуючи побратимів, збив два дрони, третій став фатальним: спогади про молодого Героя з Волині
• Весільний коровай розділили на цвинтарі: Герою з Волині навіки 23 роки