Війна забрала у волинянки батька і чоловіка: у громаді на Волині вручили посмертні та прижиттєві нагороди

У Володимирській громаді вручили державні нагороди військовослужбовцям громади, а також рідним полеглих бійців.

Вручення нагород відбулося 28 березня. Про це повідомили у Володимирській міській раді.

Відповідно до указу Президента України від 17.11.2023 р. №755 орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено солдата Павла Плісака (посмертно). Нагороду отримала матір військовослужбовця Алла Плісак. Павло Плісак дуже чекав на свій день народження, який збирався відсвяткувати вдома у колі рідних та близьких. А ще мріяв вступити до військового закладу, щоб стати офіцером. На жаль, ворожий снаряд обірвав життя завжди позитивного та відважного воїна Павла Плісака з позивним «Паштет». Герой загинув 3 липня 2023 року.

Відповідно до указу Президента України від 24.11.2023 №766 орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено солдата Павла Марчака (посмертно). Нагороду отримали дружина та донька військовослужбовця Ірина і Ольга Марчак. Павло Марчак загинув 15 травня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині внаслідок артобстрілу. У загиблого залишилась мати, дружина та двоє дітей.

Відповідно до указу Президента України від 15.09.2023 №587 медаллю «За військову службу Україні», а також відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.10.2023 №2407 почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» нагороджено солдата Анатолія Куляса. Відзнаки отримали дружина Іванна та син Микола Куляс. Анатолій Куляс загинув 13 листопада 2023 року на Харківщині. Герой похований поряд із могилою загиблого тестя прикордонника Миколи Ткачука, що теж загинув у російсько-українській війні у 2022 році.

Також медаль «За військову службу Україн» та почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» отримав Петро Мисанюк. Капітан волинської бригади Петро Мисанюк з позивним «Скеля» захищає Україну на гарячих напрямках. Одного дня Петро Мисанюк помітив рух зі сторони ворога. На той час йому довелося взяти на себе обов’язки командира роти, оскільки попередній, на жаль, загинув. На зволікання не було часу. За лічені хвилини разом з побратимами відкрив вогонь по противнику, і той був змушений відступити. При відступі орки залишили чимало стрілецької зброї та боєкомплектів, які поповнили арсенал підрозділу. Наступного дня по їхніх позиціях почала бити артилерія. Накривала так, що не можна було підняти голови. Це було 5 жовтня. На жаль, тоді загинуло кілька воїнів, Петро отримав важкі поранення. Уламком снаряда майже відірвало кисть та наскрізь пробило стегно. У Харкові, куди його евакуювали, лікарям вдалося врятувати руку та стабілізувати стан. Операція тривала близько десяти годин.

Почесним нагрудним знаком «Срібний хрест» відзначено Віталія Кузнєчихіна.