Волинські майстрині петриківського живопису розмальовують зупинки
Роботу вихованців гуртка Петриківського розпису, що впродовж двох років діє на базі Великоглушанського ліцею Камінь-Каширської громади, помітно вже на в’їзді у центр села. Минулого року до річниці Дня Незалежності України розмалювали тут зупинку. За основу композиції використали традиційний рослинний орнамент: жовтогарячі соняшники, кетяги калини, цибульки тощо. Візерунки виконали гумовими фарбами.
Заняття у гуртку художниці (в ньому лише дівчатка) не припиняли попри воєнний час. Радше навпаки – почуття глибокого патріотизму, прагнення зберегти та примножити українські традиції стало сильнішим. А відтак юні майстрині живопису долучалися до волонтерської діяльності.- Колективні роботи, які помітні для широкого загалу, є своєрідним стимулом розвитку для юних митців, — переконує вчителька географії Наталія Карпата, яка, окрім основної спеціальності у школі, знайшла застосування своїм творчим здібностям, генеруючи оригінальні ідеї. - Дітки опанували прийоми нанесення фарб різними інструментами, такими як білячий пензлик, «кошачка», піпетка, сірники з ватою та інше. Але варто зауважити, що саме квітка — основна постать петриківки — демонструє людству, що природа домінує, а ми є лише її частинкою. Разом із цим, зокрема у нашій гуртковій справі, надаємо перевагу оздобленню речей, які мають практичне застосування. Розписуємо стіни, сувенірні тарелі, вазочки, кухонний реманент, статуетки, одяг. У ліцеї розмалювали тематичну світлицю, що слугує осередком автентичної української символіки. Головне, що дітки зацікавлені творчістю, тішаться результатами, - констатує Наталія Іванівна.
Попри те, що війна ще триває, а ворог з останніх сил намагається завдати втрат українцям, художники складають плани, як пришвидшити перемогу. З найближчих мистецьких проєктів – ще більше малювати і донатити для ЗСУ.
Леся МІНІБАЄВА