Волинянин понад 20 років заготовляє цілющі настоянки: перейняв знання у травника з Львівщини

Чоловік має одне непохитне правило: лише після офіційного діагнозу лікаря давати свою фітопродукцію, - пише Вісник+К.

В інтернеті можна купити все, але чи воно помічне?

Сергій Федосійович чесно каже, що замолоду не цікавився цілющими рослинами. Коли вийшов на пенсію, поїхав провідати сина, який вчився у Львові. І щоб вернути хоч гроші за дорогу, пішов на місцевий ринок, аби продати грибочки з Волині. Там і познайомився з паном Романом, який недалечко торгував різними травами.

– Мені так сподобалося, що в нього все акуратно розкладено, кожен пакуночок підписаний. Взявся розпитувати, що від чого. Кілька разів спілкувалися, а потім пан Роман запросив мене додому. Показав, як сушить, зберігає цілющі збори. Я дивувався, яка мудра природа, бо в неї кожен корінець і пагінець лікувальний. Почав мене вчити пан Роман. Потім я деякі трави йому з волинських лісів передавав, разом з ним усі Карпати об’їздили. На жаль, з кожним роком люди все більше нищать природу, із живим виривають коріння – і лікарські трави зникають. Так, можна вдома деякі виростити, але це все не те. Вони не мають таких цілющих властивостей, як в дикій природі. От в інтернеті можна купити морозник кавказький. Він покращує обмін речовин, жінки його беруть для схуднення. А бічні корінці лікують гайморит. Але з того мішка лише жменька підходить для лікування. Якось у мене знайома брала настоянку валеріани. Потім прийшла і дякувала, бо вона набагато ліпша за аптечну. Так, бо ж я її збирав у лісі, де рослина набиралася енергії. І ще маю невеличкий секрет: все роблю з душею.

Щоб зібрати трави, Сергій Федосійович в день накручував велосипедом до тридцяти кілометрів, а потім купив мопед. Навантажить мішок на багажник, а вдома розбирає. Живе чоловік у багатоквартирному будинку, то раніше сушив усі збори там на горищі. Сусіди посміхалися: «У нас такі пахощі приємні від ваших трав». Вдома має чимало книжок знаних фітотерапевтів. Багато рецептів тримає у пам’яті і наголошує, що, готуючи трав’яні збори, треба обов’язково дотримуватися відповідних пропорцій. І коли люди просять їм дати якісь природні ліки, найперше питає, чи проходили обстеження в лікарні, чи встановили діагноз.

– І це моє непохитне правило, – каже чоловік. – Пояснюю чому. Якось знайома просить: «Федосійовичу, дайте мені щось від шлунка». А я питаю: «Звідки ви знаєте, що то шлунок. А ви перевіряли, яка у вас кислотність: понижена чи підвищена? Бо тут треба різні трави, навздогад я рекомендувати нічого не буду». «Ну, певно, в мене понижена», – відповіла та жіночка. А згодом, як виявилося, то була підвищена. От можна було б і нашкодити. Тому без діагнозу я не помічник.

Збори з маневицьких лісів їхали в Одесу

Травник знає сотні видів рослин. З повагою розповідає про лофант – він захищає від радіації, знищує віруси, різні грибки, очищає та омолоджує організм. Разом з паном Романом замовив цю траву у Київському медінституті. Звідти прислали п’ять насінин, проросло три. Так берегли ці зелинки, доглядали – і наступного року зібрали своє насіння. Його Сергій Федосійович висіяв біля хати мами, яка жила в селі, бо там була дуже хороша для цієї рослини земля. Завдяки своєму новому захопленню познайомився з травниками з різних регіонів. Особливо здружився з професором з Одеси, який викладав в медінституті та захоплювався фітотерапією. Йому мішками передавав волинський калган, лофант та інші. А улюбленою лікарською рослиною співрозмовника є ехінацея. Листя, квіти, корінь, який росте більше трьох років, – все у ній помічне.

– Колись їздив до мами в село – і навесні там все було вкрито мати-й-мачухою. Сироп з неї – найперші ліки при астмі, бронхіті, – зазначає пан Сергій. – Берете у банку, засипаєте шар квітів і шар цукру. День постояло, трохи сіло. Так витримати не більше трьох днів, замотати в пакет і закопати в землю на глибину 50 сантиметрів. Взагалі найправильніше всі настоянки закопувати в землю, бо там однакова температура і вони вистояться. З трилітрової банки виходить літр сиропу. Вживати три рази в день по столовій ложці за пів години до їжі. Ісландський мох теж корисний, але тепер його в лісі важко знайти, бо люди все граблями повидирали, щоб здати заготівельникам. Прикро, що не шанують природу. Колись мене вчили: рвеш рослинку, подякуй і поклади шматочок хліба, так вона знову розростеться. І шкода, що цю мудрість предків тепер забули. Природу потрібно оберігати – і тоді вона допомагатиме нам!

Руслана СУЛІК

Фото автора

Читайте також:

• Народна медицина в дії: волинянин розкрив свої таємні рецепти зцілення
• Опіки заживають за три дні: на Волині за давнім рецептом роблять цілющі мазі і чаї для фронту