«Дамо лупня зайдам-ординцям. Бо це наша земля, а вони – дов***оби!»: бойова історія водія з 100 омбр

Про побратима розповіли на фейсбук-сторінці «Сталевої Сотки».

– Ми зможемо дати лупня зайдам-ординцям! Бо це наша земля, а вони – дов***оби! – коротко і влучно каже старший водій мотопіхотного батальйону 100 омбр Дмитро на псевдо «Дніпро».

У цивільному житті чоловік працював водієм-далекобійником. Також захоплювався відновленням ретроавтомобілів.

А ще – страшенно любив футбол. З дитячих років і сам займався цим видом спорту в академії легендарного ФК «Дніпро» (на жаль, розформованого «стараннями» злодійкуватих олігархів), грав на позиції правого захисника…

До лав ЗСУ «Дніпро» (псевдо на честь рідного міста та улюбленої команди!) мобілізувався 6 червня 2024 року. Після проходження БЗВП (базової загальновійськової підготовки) потрапив служити до «Сталевої Сотки».

– Спочатку на колісній техніці їздив – здебільшого, на пікапах. Потім одержав новенький бронеавтомобіль «Гюрза» – на «Гюрзі» їздив. Але обстановка на фронті змінилася – стали багато мін розкидати. Кожен заїзд – мінус два-три колеса. Ото вже я натягався тих коліс! – розповідає Дмитро. – А якось мене запитують: «На М113 (американський гусеничний БТР) зможеш?». – Відповідаю, що треба спробувати. Покатався полем і кажу: «Нормально – зможу!». Увечері то ж дня поїхав на Торецьк…

На повернення свого героя з війни чекає велика родина: батьки Андрій Вікторович і Наталя Петрівна, кохана дружина Світлана, а також двійко синів – 15-річний Влад та 10-річний Даниїл.

– Служити можна! – Якби ще не війна, і не стріляли…, – усміхаючись каже боєць 100 омбр на псевдо «Дніпро».

Читайте також:

• «Це точно не його війна»: історія наймолодшого воїна волинської бригади
• Попри бронь, добровольцем пішов до війська: історія командира взводу танкового батальйону 100 ОМБР
• Нащадок гетьмана, який розгромив московитів під Конотопом, став лікарем «Сталевої Сотки»