Нащадок гетьмана, який розгромив московитів під Конотопом, став лікарем «Сталевої Сотки»

Про побратима розповіли на фейсбук-сторінці 100 бригади.

Дідусь воїна, Володимир Павлович Виговський – доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки й техніки України, понад 20 років очолював кафедру шпитальної терапії Львівського медуніверситету.

У свою чергу бабуся, Ярослава Іллівна Виговська – лікар-гематолог світового масштабу. Так само доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки й техніки України…

Знаним лікарем був і батько нашого героя – Ярослав Володимирович Виговський. Тим часом мама Володимира, Ніна Олексіївна – усе життя працювала провізором-фармацевтом.

– Пригадую, як тато часто казав мамі, що з неї вийшов би прекрасний лікар. Мовляв, вона настільки знає медицину – що багатьом лікарям фору дасть, – усміхаючись, пригадує Володимир.

До речі, його сестра, Ольга, також є продовжувачкою лікарської династії!

Після закінчення Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Володимир Виговський працював у рідному Львові лікарем невідкладних станів / керівником бригади швидкої допомоги. А ще молодий чоловік страшенно любить (а головне – уміє!) співати. Тож лікарську кар’єру поєднував з музично-мистецьким захопленням – був вокалістом, артдиректором…

А в жовтні 2024-го він втілив у житті давню мрію – уклав контракт із ЗСУ і потрапив до лав «Сталевої Сотки».

– Я не навчався на військовій кафедрі, тож кар’єру у війську розпочав звичайним солдатом. Нині вже маю звання молодшого сержанта. Ймовірно, незабаром одержу первинне офіцерське звання молодшого лейтенанта, – розповідає Володимир.

А ще лікар медроти 100 омбр зізнається, що витримувати щоденну напругу воєнних буднів йому допомагає дистанційна підтримка коханої дружини Валерії та щира любов найбільшої татусевої втіхи – донечки Маргарити (у вересні дівчинці буде п’ять років).

– Я беззастережно вірю в Перемогу України! І моя впевненість ґрунтується, насамперед, на наших людях. Ми представляємо різні регіони нашої держави, у цивільному житті були доволі різними людьми – проте тут стали однією дружною родиною. І саме в єдності – наша сила, сила українців! – каже Володимир Виговський, нащадок Гетьмана Війська Запорозького Івана Виговського, який влітку 1659 року дав приголомшливого лупня московській орді під Конотопом…

Читайте також:

• Кохання на фронті: як війна згуртувала серця двох воїнів Князівської бригади
• «Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»
• «Я залишаюсь, бо не можу інакше»: історія 60-річного «Джмеля» з 100 ОМБр