«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

28-річний Юрій на псевдо «Дєд» - боєць волинської бригади. Родом чоловік із міста Сарни, що на Рівненщині. У цивільному житті працював будівельником. А найбільшим його захопленням був футбол.

Історію бійця розповіли у бригаді

– Я пишаюся тим, що я українець! Нам треба побороти ворога – і ми це зробимо! Ми неодмінно відвоюємо тимчасово окуповані території – бо це наша земля. А хворобливі забаганки нікчемного кремлівського покидька – то суто його проблеми. Ми свого нізащо не віддамо, вистоїмо попри все. І буде Україна процвітаючою європейською державою – так як і має бути! – впевнено каже боєць.

До речі, сповнений сил та енергії молодий боєць аніскільки не ображається на побратимів за свій «старечий» позивний:

– Колеги, коли вперше мене побачили, в один голос сказали, що я чимось схожий на свого «попередника» у підрозділі на псевдо «Дєд», який звільнився зі служби за віком. Я не побачив якоїсь проблеми у тому, щоб «успадкувати» псевдо того чоловіка – так навіть цікавіше. До речі, серед варіацій мого позивного є і «Дєд», і «Дід», і «Дідо» – то вже як кому подобається, – усміхаючись розповідає Юрій.

«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

На початку травня 2023 року Юрій добровольцем прийшов до ТЦК і уклав контракт на службу в ЗСУ. А в кінці червня 2023-го – після підготовки в навчальному центрі – потрапив за розподілом у мотопіхотний батальйон 100 омбр, який саме приступив до виконання бойових завдань на Куп’янському напрямку.

Згодом були бої у Серебрянському лісі, на Покровському напрямку, і ось уже впродовж року – Битва за Торецьк.

«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

Посада ще зовсім юного «Дєда» – механік-водій американського гусеничного бронетранспортера М113. На цій «конячці» він побував у таких місцях і з такими місіями – що й онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!

Вдома на Юрія чекає з Перемогою велика родина: мама Галина Григорівна, кохана дружина Вікторія, старша сестра Наталя, молодший брат Євген та двійко маленьких племінників – Дмитрик і Тимофій.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

У Луцьку відновлюється поранений на війні волинянин

У Луцьку відновлюється поранений на війні волинянин

Під час наступної відпустки планував освідчитися своїй нареченій, але не встиг: Герою з Волині назавжди 22 роки
історії війни

Під час наступної відпустки планував освідчитися своїй нареченій, але не встиг: Герою з Волині назавжди 22 роки

Зі стоматології на фронт: історія медикині з волинської 100 омбр бригади
історії війни

Зі стоматології на фронт: історія медикині з волинської 100 омбр бригади

Три дні народження на війні: історія ветерана з Волині, який втратив ногу, але зберіг силу духу

Три дні народження на війні: історія ветерана з Волині, який втратив ногу, але зберіг силу духу

На Волині військовий забрав пістолет у мотоцикліста – суд виніс вирок

На Волині військовий забрав пістолет у мотоцикліста – суд виніс вирок

Серце зупинилося від поранень: на Волині попрощаються з Героєм Ігорем Бебесом

Серце зупинилося від поранень: на Волині попрощаються з Героєм Ігорем Бебесом

Для рідних та друзів він назавжди залишиться молодим: спогади про 36-річного Героя з Волині, який загинув, виносячи з поля бою пораненого побратима
історії війни

Для рідних та друзів він назавжди залишиться молодим: спогади про 36-річного Героя з Волині, який загинув, виносячи з поля бою пораненого побратима

На Волині військовослужбовець пограбував побитого чоловіка: як його покарали

На Волині військовослужбовець пограбував побитого чоловіка: як його покарали

Проблеми з зором не завадили захищати свою країну: історія бійця волинської бригади

Проблеми з зором не завадили захищати свою країну: історія бійця волинської бригади