«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

28-річний Юрій на псевдо «Дєд» - боєць волинської бригади. Родом чоловік із міста Сарни, що на Рівненщині. У цивільному житті працював будівельником. А найбільшим його захопленням був футбол.

Історію бійця розповіли у бригаді

– Я пишаюся тим, що я українець! Нам треба побороти ворога – і ми це зробимо! Ми неодмінно відвоюємо тимчасово окуповані території – бо це наша земля. А хворобливі забаганки нікчемного кремлівського покидька – то суто його проблеми. Ми свого нізащо не віддамо, вистоїмо попри все. І буде Україна процвітаючою європейською державою – так як і має бути! – впевнено каже боєць.

До речі, сповнений сил та енергії молодий боєць аніскільки не ображається на побратимів за свій «старечий» позивний:

– Колеги, коли вперше мене побачили, в один голос сказали, що я чимось схожий на свого «попередника» у підрозділі на псевдо «Дєд», який звільнився зі служби за віком. Я не побачив якоїсь проблеми у тому, щоб «успадкувати» псевдо того чоловіка – так навіть цікавіше. До речі, серед варіацій мого позивного є і «Дєд», і «Дід», і «Дідо» – то вже як кому подобається, – усміхаючись розповідає Юрій.

«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

На початку травня 2023 року Юрій добровольцем прийшов до ТЦК і уклав контракт на службу в ЗСУ. А в кінці червня 2023-го – після підготовки в навчальному центрі – потрапив за розподілом у мотопіхотний батальйон 100 омбр, який саме приступив до виконання бойових завдань на Куп’янському напрямку.

Згодом були бої у Серебрянському лісі, на Покровському напрямку, і ось уже впродовж року – Битва за Торецьк.

«Онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!»: історія бійця волинської бригади на псевдо «Дєд»

Посада ще зовсім юного «Дєда» – механік-водій американського гусеничного бронетранспортера М113. На цій «конячці» він побував у таких місцях і з такими місіями – що й онукам за кількадесят років не соромно буде розповісти!

Вдома на Юрія чекає з Перемогою велика родина: мама Галина Григорівна, кохана дружина Вікторія, старша сестра Наталя, молодший брат Євген та двійко маленьких племінників – Дмитрик і Тимофій.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

«Незнання азів тактичної медицини – може коштувати життя», - бойовий медик волинської бригади
відео
історії війни

«Незнання азів тактичної медицини – може коштувати життя», - бойовий медик волинської бригади

«Тата Боженька забрав… Він став Янголом»: історія бійця з Волині Віталія Сорочука
історії війни

«Тата Боженька забрав… Він став Янголом»: історія бійця з Волині Віталія Сорочука

В місті на Волині брат Героя Валерія Грибчука відкрив дошку пам’яті загиблого воїна
фото

В місті на Волині брат Героя Валерія Грибчука відкрив дошку пам’яті загиблого воїна

Без батька залишилося троє синів: на війні загинув Герой з Волині Іван Наумук

Без батька залишилося троє синів: на війні загинув Герой з Волині Іван Наумук

Був вірним сином України: посмертну нагороду 28-річного Героя з Волині вручили дружині

Був вірним сином України: посмертну нагороду 28-річного Героя з Волині вручили дружині

Не судилося станцювати вальс з донькою на її випускному: посмертну нагороду Героя з Волині вручили дружині

Не судилося станцювати вальс з донькою на її випускному: посмертну нагороду Героя з Волині вручили дружині

«І в пеклі треба боротися за своє право»: історія захисника з Волині
історії війни

«І в пеклі треба боротися за своє право»: історія захисника з Волині

У Ковелі військовий систематично знущався з матері: як його покарали

У Ковелі військовий систематично знущався з матері: як його покарали

«Всі говорять: тримайся, а за що триматися?»: загиблому прикордоннику з Волині Владиславу Зуську навіки 24 роки
відео
фото

«Всі говорять: тримайся, а за що триматися?»: загиблому прикордоннику з Волині Владиславу Зуську навіки 24 роки