Шістдесят років дружби: історія двох сусідок з Волині, які пройшли через всі випробування життя

Шістдесят років дружби: історія двох сусідок з Волині, які пройшли через всі випробування життя

У Ратному змінилися вулиці, будинки та інфраструктура, але дружба двох сусідок, Мартинюк Любові Сергіївни та Оксенюк Ганни Федорівни, залишається незмінною вже понад шість десятиліть.

Ці дві жінки — героїні світлин 1962 та 2024 років — сьогодні діляться спогадами про свою дружбу та важкий життєвий шлях, - йдеться на сайті громади.

Шістдесят років дружби: історія двох сусідок з Волині, які пройшли через всі випробування життя

«Ми все життя прожили на вулиці Шевченка, яку у народі називають Гмінна. Завжди важко було йти восени по ґрунтовій дорозі, особливо після дощів — залишалися калюжі й бруд. Згодом вулицю заасфальтували, посадили ялинки. Я сама родом з Оздова, де працювала в колгоспній конторі. Потім вийшла заміж за Івана Мартинюка та переїхала в Ратнів», — розповідає Любов Сергіївна.

Жінка згадує, як нелегко було в той час, коли її чоловік пішов служити в армію, а вона залишилася з маленькою донькою на руках.

«Пізніше чоловік пішов в армію. На той час служба тривала 3 роки. Я залишилася з малою донькою Валею на руках. Нелегко було жінкам в той час – тяжко працювали, адже вся чоловіча робота падала на жіночі плечі. То ми й ходили одна до одної допомагати, «закладати глину» на горищі, коли будувався дім, чи то в будь-якій іншій роботі. Сусідська підтримка була завжди», — додає вона.

Шістдесят років дружби: історія двох сусідок з Волині, які пройшли через всі випробування життя

Ганна Федорівна, і собі, пригадує, як понад три роки була ланковою в колгоспі, а після того працювала дояркою на фермі.

«Приблизно три роки я була ланковою в місцевому колгоспі. Після цього все життя працювала дояркою на фермі, де всі роботи виконувалися вручну: роздавали корм худобі, прибирали. А яку-то силу потрібно мати було в руках, щоб видоїти понад 10 корів тричі на день та виходити більше трьох кілометрів на роботу. Це лише згодом доїння автоматизувалося, але і число голів на доярку збільшилося: від 30 до 50 корів», — розповідає Ганна Федорівна.

Ці історії з життя двох жінок — це не тільки про важку працю, а й про силу духу, підтримку і дружбу, які не мають терміну давності.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Нащадки в'язнів Луцької тюрми розповіли про долі своїх рідних, які пережили радянські репресії

Нащадки в'язнів Луцької тюрми розповіли про долі своїх рідних, які пережили радянські репресії

Затишок за кілька хвилин від Луцька: чим живуть сучасні Липини. Фоторепортаж
фото

Затишок за кілька хвилин від Луцька: чим живуть сучасні Липини. Фоторепортаж

«Українська правда» зніматиме у Луцьку новий випуск проєкту «Скажи правду»

«Українська правда» зніматиме у Луцьку новий випуск проєкту «Скажи правду»

Спадщина з характером: чим дивує волинське селище Голоби. Фоторепортаж
фото

Спадщина з характером: чим дивує волинське селище Голоби. Фоторепортаж

Переїхав через війну і закохав у Волинь тисячі людей: історія блогера Артема Приходька
відео

Переїхав через війну і закохав у Волинь тисячі людей: історія блогера Артема Приходька

Склеп Максимових у Чернчицях під Луцьком: історія поховання 1842 року та місцеві перекази
фото

Склеп Максимових у Чернчицях під Луцьком: історія поховання 1842 року та місцеві перекази

Удень – керівники колоній, а ввечері – ідеальні тато й мама: історія родини Музик з Волині
фото

Удень – керівники колоній, а ввечері – ідеальні тато й мама: історія родини Музик з Волині

Історія довгожительки, яка сама живе на хуторі: 91-річна волинянка садить город і носить воду з криниці

Історія довгожительки, яка сама живе на хуторі: 91-річна волинянка садить город і носить воду з криниці

Від медсестри до берегині родини: волинянка Ганна Демчук святкує 91-й день народження

Від медсестри до берегині родини: волинянка Ганна Демчук святкує 91-й день народження