«Дружина через «танчики» погрожувала з дому вигнати»: історія воїна з волинської бригади
Пан Дмитро, відомий за позивним «Док», обіймає посаду навідника гармати у танковому батальйоні 100 омбр. До мобілізації він 22 роки працював машиністом тепловоза на металургійному комбінаті АрселорМіттал Кривий Ріг, колишньому «Криворіжсталі».
Про побратима розповіли на фейсбук-сторінці «Сталевої сотки».
Боєць має псевдо «Док», адже на початках широкомасштабного вторгнення протягом року був бойовим медиком взводу у 129 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ (Криворізька ТрО).
Та як тільки з’явилася можливість перевестися у танковий підрозділ, Дмитро вхопився за неї обидвома руками. Певну роль… відіграло й багаторічне захоплення комп’ютерною грою «World of Tanks»:
«Дружина колись через ті «танчики» погрожувала мало не з дому мене вигнати», – сміючись, розповідає Дмитро.
Нині ж «Док» бере участь у справжніх танкових баталіях:
«Треба ж комусь це робити – захищати Батьківщину. Найголовніший мотиватор – це усвідомлення, що воюєш за Україну, за рідний дім, за свою родину. Чи буває страшно? – Звісно, що буває! Але Всевишній допомагає – дає сили, впевненість, мужність», – зізнається танкіст «Сталевої Сотки».
На Дмитра чекає з Перемогою велика родина: кохана дружина Ірина Сергіївна, 12-річна донька Дарія, 21-річна донька від першого шлюбу Анастасія, а також мама Любов Іванівна, тітка, тесть із тещею. А ще… двійко чотирилапих улюбленців – померанський шпіц Міла та кішка-«британка» Соня.
«Мрію повернутися після Перемоги до рідного Кривого Рогу і надолужити згаяний за роки війни час спілкування з родиною», – каже танкіст Дмитро на псевдо «Док».
Читайте також:
- «Штурми не вщухали»: історія волинського прикордонника, який проходить реабілітацію після поранення
- «Якщо Україна не вистоїть – Польща буде наступною»: історія польського бійця з волинської бригади
- «Зараз найкраща робота – бути в лавах ЗСУ»: історія офіцерки з Луцька Олександри