Грав у військовому оркестрі, а тепер полює на ворога з неба: історія бійця з Волині
Військовослужбовець Князівської бригади Влад до повномасштабної війни грав у військовому оркестрі, а сьогодні виконує бойові завдання як пілот розвідувальних дронів. Він розповів, як змінилося його життя, що є найнебезпечнішим у роботі дронаря та про мрію знову повернутися до музики після перемоги.
Про воїна пише газета «Слово правди».
«Думав, буде як у фільмах: перша ціль, перше влучання, емоції… А вийшло зовсім інакше. Просто зробив свою роботу і полетів назад», – усміхається Влад.
У 2020 році він прийшов на службу саме музикантом. Ще кілька років тому тримав у руках трубу і виступав у складі військового оркестру Князівської бригади. Репетиції, концерти, урочисті заходи – тоді армія мала зовсім інший темп життя і звучала інакше.
«Концерти закінчилися дуже швидко. Почалися поховання наших хлопців. А потім і самому довелося брати до рук зброю», - додає Влад.
Після переведення до мотопіхотного батальйону Владу запропонували спробувати себе у напрямку безпілотників. Спочатку він хотів літати на великих БпЛА, але війна внесла свої корективи. Через поранення одного з пілотів виникла потреба підсилити напрямок малих розвідувальних дронів. Так музикант поступово став дронарем.
Спершу був помічником, придивлявся до роботи, вчився. Каже, потрібно було зрозуміти не лише технічну сторону справи, а й перевірити самого себе. І він зміг. Нині Влад- один із тих, хто щодня чатує на ворога у небі.
«Зараз, мабуть, найважче у нашій службі – це заходити і виходити з позицій. Дрони літають постійно. А всі вони над тобою автоматично здаються ворожими».
Кожен небезпечний епізод добре відкладається в пам’яті. Якось, пригадує він, ворожий FPV спочатку влучив в антену біля їхньої позиції, а вже наступного дня прилетів по самому бліндажу.
«Ну що… Зібралися та й перемістилися на іншу позицію. На щастя, всі уціліли. Паніка в таких ситуаціях точно не допомагає».
За словами Влада, командна робота відіграє чи не ключову роль в успішності підрозділу. А результат залежить далеко не від одного пілота. Кожен робить свій внесок у спільну справу: водій, технік, споряджаючий, логіст, розвідник.
Саме тому він особливо пишається тим, що їхній підрозділ отримав від командування автомобіль, як один із найрезультативніших за підсумками місяця.
У мирному житті пілот мріє повернутися до музики. Каже, що труба чекає його вдома. Як і родина. До речі, любов до музики в нього сімейна – батько теж був трубачем. І також – військовим. Загалом у родині Влада багато чоловіків тримали зброю в руках. Були й ті, хто воював у лавах УПА.
«Напевно, така доля в нас. Кожному поколінню доводиться боротися за свою Україну», - додає військовий.
Поки ж замість музичних творів у його житті звучать зовсім інші звуки. Не труба, а дзижчання дронів. І дуже хочеться, щоб колись вони замовкли. Назавжди.
Читайте також:
- «З неба видно більше»: 33-річний прикордонник із Волині охороняє кордон за допомогою дронів
- Машиніст, автомеханік і молодий офіцер: історії трьох бійців «Сталевої Сотки», які боронять Україну
- «Дрон можна втратити, а життя побратима — ні»: оператор БпЛА з Волині розповів про службу, ризики та війну