Кожен день - для людей: як Ніна Кошелюк стала улюбленою листоношею Луцька

Ніна Кошелюк уже 17 років працює листоношею у Луцьку, обслуговує сотні адрес і пенсіонерів, допомагає у побуті та доставляє пенсії, бо переконана: головне в її професії - любити людей і робити їхні дні трішки світлішими.
Суспільному жінка розповіла, що свою професію любить, любить людей до яких навідується щодня.
Робочий день у Ніни Кошелюк розпочинається на відділені о 9:00. Зранку вже є пошта, яку потрібно розібрати та посортувати, а потім і доставити за місцем призначення. Пенсіонерам також розвозить товар, продукти, які вони просять.
«Є такі люди, що постійно беруть щось і я знаю на які адреси. Замовляють календарі, замовляють олію, солодощі несемо таким людям, які не виходять із дому», — каже листоноша.

За день Ніна Кошелюк може подолати 8-9 кілометрів. Колись на пошті був велосипед, але він вже старий, ним листоноша майже не користувалася.. Нещодавно одне із приватних підприємств, куди розносить пошту, подарувало їй новий, то тепер цей шлях долає швидше.
«Всі вийшли з кульками, понаписували: «Кохана пошта, сама хвайна». І всякі шарики і листівки, і букет великий роз, і велосипед, подарували. Ну, до сльоз, це було до сльоз. І я від них сіла, була в платті, і приїхала сюди, на відділення», — каже Ніна Кошелюк.
На своїй дільниці, каже Ніна Кошелюк за роки роботи, знає всі цифрові коди до під'їздів. Говорить, що відчуває себе «вундеркіндром», бо всі цифри пам'ятає.
«Клієнти чекають, макіяж роблять. Приходжу до бабусі, вона із макіяжем, намальовані губи. Куди ви так зібралися? А я чекаю листоношу, каже мені», — розповідає Ніна Кошелюк.

Ніна Кошелюк допомагає пенсіонерам, найбільше одному подружжю — де 75-річна лежача жінка та її 78-річний чоловік після інсульту. На дільниці має кількох таких одиноких людей, яких не може покинути.
«Побатальйонка в нас дуже гарна. Вона вовремя приносить нам пенсію, така ввічлива, все ми завжди її чекаємо. Я її в церкві часами бачу. Дуже гарна жіночка. Ми так на вулицю виходимо, сидимо з нею, говоримо, коли погода є», — каже пенсіонерка Ніна Герасимчук.

На луцькому відділенні № 20 Ніну Кошелюк колеги люблять та поважають. Кажуть, що вона дуже позитива і завжди з хорошим настроєм.
«Іноді буває таке, що на роботі якісь неполадки, а вона сміється, всіх розсмішить. Ну, вона в нас така позитивна листоноша і завжди справляється своєю роботою дуже чудово. Я бачу, як пенсіонери до неї ставляться і як вона до них. Ну, вона дуже поважає своїх клієнтів», — розповідає начальниця відділення Іванна Гуменюк.

Ніна Кошелюк каже ні на роботі, ні вдома часу для того, щоб сумувати немає. Жінка виховала трьох дітей, всі живуть окремо. Нині біля неї залишилася лише внучка. Вдома, як має вільну хвилинку, то заповнює її улюбленими справами — в'язанням та вишиванням. На пенсію ще не збирається, бо, каже немає на кого залишити своїх любих «стареньких».
Читайте також:
- Як вчителька з Волині відроджує унікальний весільний обряд «Відспівування сиру»
- 68 років вчителювання на двох: історія мами і доньки з Волині
- Вогонь і життя: історія рятівника Олександра Перванчука з Волині