Краєзнавець з Харківщини працює кочегаром і досліджує фольклор на Волині
67-річний Микола Ручнік-Онищенко переїхав на Волині відразу після початку повномасштабної війни. У свої 67 років чоловік працює кочегаром у котельні, волонтерить у краєзнавчому музеї та продовжує дослідницьку діяльність.
За цей час написав і видав книгу, присвячену перебуванню Лесі Українки в селі Бережці на Волині. Гроші на публікацію видання збирав, працюючи кочегаром в котельні краєзнавчого музею, розповідає Суспільне.
Робота в котельні та підтримка родини
Котельня, за словами переселенця, забезпечує теплом музей, бібліотеку та інші установи. Тут Микола Ручкін-Онищенко працює разом із двома напарниками. Зізнається: фізична праця для нього не нова.
«На Харківщині невеликі гроші я отримував за посаду реставратора в музеї, тому підробляв двірником і в котельні. Працював на двох роботах, щоб сім’я не страждала. Тут у мене те саме, що було раніше. Я ніякої роботи не боюся», — говорить чоловік.
Частину зароблених коштів науковець надсилає родині, яка залишилася на Харківщині. Іншу відкладає на власні видавничі проєкти. Саме так, зі слів переселенця, вдалося профінансувати друк нової книги.
Від Харківщини до Волині: шлях дослідника
За освітою Микола Ручкін-Онищенко — біолог. Закінчив Харківський національний університет і понад 30 років працював у Музеї природи. Водночас справою свого життя називає краєзнавство та природоохоронну діяльність.
На Харківщині дослідник написав десять книг. Більшість із них присвячені історії Другої світової війни, зокрема подіям у селах Соколове та Артюхівка, а також злочинам нацистських підрозділів на території області. Матеріали для своїх праць він збирав під час численних розмов із місцевими жителями.
Книга про Лесю Українку в Бережцях
У Любомль на Волині краєзнавець переїхав невипадково. Його одинадцята книга присвячена перебуванню Лесі Українки в селі Бережці.
«Лесю я люблю із юності. Моя методика краєзнавця полягає в тому, що я в основному працюю з людьми похилого віку», — каже дослідник
Однією з головних героїнь книги стала жителька села Марія Тимощук. Вона розповіла авторові спогади свого батька про господаря будинку, де під час перебування в Бережцях зупинялася Леся Українка.
«Це послужило основою для створення цієї книги. Я ніколи не був байдужий до біографії такої героїчної і трагічної постаті, як Леся Українка», — говорить Микола Ручкін-Онищенко.
Фольклор і природа Шацького Приозер’я
Зараз дослідник працює над новою збіркою, присвяченою Шацькому Приозер’ю. Він записує спогади старожилів, народні пісні, колядки, веснянки, легенди та перекази.
Серед його співрозмовників — 91-річна жителька села Світязь Євдокія Назарук. Завдяки її спогадам вдалося записати близько десяти народних пісень, дві веснянки та колядку.
"Мене як краєзнавця цікавить усе в об’ємі: природа, люди, легенди, пісні, історія. Усе це має бути разом", — пояснює він.
У підготовці матеріалів для майбутньої книги Миколі Ручкіну-Онищенку допомагає Любомльський краєзнавчий музей, де він працює на волонтерських засадах.
Попри вимушений переїзд, чоловік каже, що не відчуває ностальгії.
"Вся Україна — моя Батьківщина. І тут я також бачу велике поле для своєї діяльності", — говорить дослідник.
Матеріал підготувала кореспондентка Анна Глущук
Читайте також:
- Сестра і брат з інвалідністю залишили Торецьк і 2 роки живуть у прихистку на Волині
- «Кожен день були вибухи»: літня жінка та її донька переїхали з Донеччини на Волинь
- 10 тисяч обідів під реактором: як 23-річна волинянка Світлана Богайчук працювала кухаркою у Чорнобилі