Микола Ручкін-Онищенко із Харківщини працює кочегаром на Волині та збирає народний фольклор

67-річний Микола Ручнік-Онищенко переїхав на Волині відразу після початку повномасштабної війни. У свої 67 років чоловік працює кочегаром у котельні, волонтерить у краєзнавчому музеї та продовжує дослідницьку діяльність.

За цей час написав і видав книгу, присвячену перебуванню Лесі Українки в селі Бережці на Волині. Гроші на публікацію видання збирав, працюючи кочегаром в котельні краєзнавчого музею, розповідає Суспільне.

Робота в котельні та підтримка родини

Котельня, за словами переселенця, забезпечує теплом музей, бібліотеку та інші установи. Тут Микола Ручкін-Онищенко працює разом із двома напарниками. Зізнається: фізична праця для нього не нова.

«На Харківщині невеликі гроші я отримував за посаду реставратора в музеї, тому підробляв двірником і в котельні. Працював на двох роботах, щоб сім’я не страждала. Тут у мене те саме, що було раніше. Я ніякої роботи не боюся», — говорить чоловік.

Частину зароблених коштів науковець надсилає родині, яка залишилася на Харківщині. Іншу відкладає на власні видавничі проєкти. Саме так, зі слів переселенця, вдалося профінансувати друк нової книги.

Краєзнавець з Харківщини працює кочегаром і досліджує фольклор на Волині

Від Харківщини до Волині: шлях дослідника

За освітою Микола Ручкін-Онищенко — біолог. Закінчив Харківський національний університет і понад 30 років працював у Музеї природи. Водночас справою свого життя називає краєзнавство та природоохоронну діяльність.

На Харківщині дослідник написав десять книг. Більшість із них присвячені історії Другої світової війни, зокрема подіям у селах Соколове та Артюхівка, а також злочинам нацистських підрозділів на території області. Матеріали для своїх праць він збирав під час численних розмов із місцевими жителями.

Книга про Лесю Українку в Бережцях

У Любомль на Волині краєзнавець переїхав невипадково. Його одинадцята книга присвячена перебуванню Лесі Українки в селі Бережці.

«Лесю я люблю із юності. Моя методика краєзнавця полягає в тому, що я в основному працюю з людьми похилого віку», — каже дослідник

Однією з головних героїнь книги стала жителька села Марія Тимощук. Вона розповіла авторові спогади свого батька про господаря будинку, де під час перебування в Бережцях зупинялася Леся Українка.

«Це послужило основою для створення цієї книги. Я ніколи не був байдужий до біографії такої героїчної і трагічної постаті, як Леся Українка», — говорить Микола Ручкін-Онищенко.

Фольклор і природа Шацького Приозер’я

Зараз дослідник працює над новою збіркою, присвяченою Шацькому Приозер’ю. Він записує спогади старожилів, народні пісні, колядки, веснянки, легенди та перекази.

Серед його співрозмовників — 91-річна жителька села Світязь Євдокія Назарук. Завдяки її спогадам вдалося записати близько десяти народних пісень, дві веснянки та колядку.

"Мене як краєзнавця цікавить усе в об’ємі: природа, люди, легенди, пісні, історія. Усе це має бути разом", — пояснює він.

У підготовці матеріалів для майбутньої книги Миколі Ручкіну-Онищенку допомагає Любомльський краєзнавчий музей, де він працює на волонтерських засадах.

Попри вимушений переїзд, чоловік каже, що не відчуває ностальгії.