Мама, тато і сім «Я»: подружжя з Луцького району взяло на виховання четверо дітей

Мама, тато і сім «Я»: подружжя з Луцького району взяло на виховання четверо дітей

У Рожищенській громаді функціонує два будинки сімейного типу та 2 прийомні сім'ї. Наймолодшою з них є прийомна сім'я Юрія та Руслани Грицаків з Рудні, які взяли на виховання четверо діток.

Мама, тато і сім «Я» - так тепер можна сказати про їхню багатодітну родину, адже у Грицаків є троє рідних донечок - Діана, Мар'яна та Вероніка. Про це пишуть у Рожищенській міській раді.

Думка взяти на виховання діток першою зародилася у Руслани Святославівни. І цьому може бути логічне пояснення, адже вона сама зростала у сім'ї, де виховувалися прийомні братики та сестрички. Її батьки Валентина та Святослав Черницькі і нині мають на виховані п'ятеро дітей.

А ще, зізнається жінка, дуже хотіли сина. Коли Руслана у час пандемії завагітніла втретє, думку про усиновлення відклали. Але Бог знову дарував донечку.

Працюючи медичною сестрою, Руслана завжди до щему в серці переймалася, коли приводили на медичний огляд діток з місцевого притулку. Бажання допомогти дитині зі складною долею визрівало у її серці не місяць, і навіть не рік. А коли війна осиротила ще більше дітей, жінка знову заговорила з чоловіком Юрієм про реалізацію задуманого. І вони звернулись в службу у справах дітей з пропозицією взяти на виховання хлопчика чи двох.

Коли пройшли відповідні навчальні курси, дізналися про хлопчика Владислава. Пізніше з'ясувалося, що у Влада ще є два братики і сестричка.

- Після отримання інформації, що їх четверо з однієї сім'ї, ми порадилися з чоловіком і вирішили не відступати від задуманого. Так у нашій сім'ї з'явилися одинадцятирічний Владик, десятирічні Андрій та Аня і п'ятирічний Едік.

Дітям довелося тривалий час перебувати у притулку, з яким на початку повномасштабного вторгнення виїздили до Чехії. Там, за кордоном, одна сім'я навіть хотіла всиновити Владислава, але забрати усіх чотирьох дітей, іноземці не наважилися.

Пізніше і дорослі, і діти згадують своє перше знайомство. Зізнаються, що хвилювалися. А коли після кількох відвідувань діти почали самі телефонувати, зрозуміли: вони знайшли один одного.

Прийомні батьки зізнаються, що у період адаптації виникали різні проблеми - і у шкільному колективі, і у налагодженні внутрішньосімейних стосунків. Але терпіння та любов допомагають долати труднощі.

Найголовніше правило виховання у родині Грицаків - не обманювати, бо неправда рано чи пізно проявляється, вона не дозволяє будувати довірливих стосунків.

Мама, тато і сім «Я»: подружжя з Луцького району взяло на виховання четверо дітей

Розповідаючи про прийомних синів та донечку, батьки найперше говорять про уміння та таланти кожного з дітей. Наприклад, Владислав має хист до малювання. Після занять з луцькою художницею та арт-терапевткою Тетяною Мялковською, картини Владислава реалізовували на підтримку воїнів ЗСУ, дві свої роботи демонструє талановитий хлопчина і нам. А ще Владислав і Андрій полюбляють футбол, займаються у спортивній секції. Аня спробувала себе у заняттях танцями.

Ми побували у Грицаків у переддень останнього дзвоника. Літо - пора канікул, тож у родині складають плани на спільний відпочинок.

А ще, це вільний час і можливість покращити фізичний стан діток, пройти певні медичні обстеження, лікування, адже попередній спосіб життя діток, психологічне навантаження через певні переживання не додали їм здоров'я, - зазначає прийомна мама.

Першою помічницею батькам у родині є вісімнадцятирічна донечка Діана, яка є студенткою-першокурсницею ВНУ. Тож коли у молодших дітей виникають проблеми з домашнім завданням, сестра завжди прийде на допомогу.

Середня донечка Мар'яна може з радістю побавити наймолодшу Веронічку, аби мама мала змогу приготувати щось смачненьке.

За словами Руслани, усі діти охоче допомагають їй на кухні та у прибиранні оселі.

А от п'ятирічний Едік полюбляє гратися з татом. Доки ми спілкувалися, хлопчик не відходив від Юрія Миколайовича. І навіть розповідав, як їздив з татом у рейс (чоловік працює водієм молоковоза).

І приємно тішило вуха його дитяче: «Тат! Тат! Тат!»

Прийомні батьки Руслана та Юрій розповіли, що навіть не сподівалася, що діти так швидко стануть кликати їх татом і мамою.

Напевне, подумалось мені, так відчули дитячі серця. Бо любов і турбота справді творять чудеса.

Тетяна Боярин

Читайте також:

Можливо зацікавить

На Харківщині внаслідок ворожого обстрілу загинув Герой з Луцького району Олександр Камінський

На Харківщині внаслідок ворожого обстрілу загинув Герой з Луцького району Олександр Камінський

Юний боєць з Волині здобув дві медалі на Чемпіонаті світу з таеквон-до

Юний боєць з Волині здобув дві медалі на Чемпіонаті світу з таеквон-до

Весільний коровай - у траурній процесії: на Волині попрощалися з Героєм Віктором Бурковським
фото

Весільний коровай - у траурній процесії: на Волині попрощалися з Героєм Віктором Бурковським

Понад рік вважався зниклим безвісти: на Волинь «на щиті» повернувся Герой Віктор Бурковський
фото

Понад рік вважався зниклим безвісти: на Волинь «на щиті» повернувся Герой Віктор Бурковський

«На щиті» на Волинь повертається загиблий Віктор Бурковський

«На щиті» на Волинь повертається загиблий Герой, який понад рік вважався зниклим безвісти

На кладовищі розділили весільний хліб: у громаді на Волині прощалися з молодим Героєм, який загинув на фронті
фото

На кладовищі розділили весільний хліб: у громаді на Волині прощалися з молодим Героєм, який загинув на фронті

«На щиті» на Волинь повертається молодий воїн Володимир Книш: просять гідно зустріти

«На щиті» на Волинь повертається молодий воїн Володимир Книш: просять гідно зустріти

Відійшла у вічність колишня очільниця сільради на Волині

Відійшла у вічність колишня очільниця сільради на Волині

У бою за Україну загинув молодий офіцер з Луцького району Володимир Книш

У бою за Україну загинув молодий офіцер з Луцького району Володимир Книш