«Не час для міжусобиць». Розмова в укритті з Григорієм Недопадом

ПРО БЕЗПЕКУ НА ВОЛИНІ

- Як оцінюєте рівень безпеки на Волині?

- Якщо говорити про наших сусідів білорусів, то я переконаний, що зараз наступу не буде. Але від ракетних ударів, як ми бачили на початку тижня, взагалі ніхто не застрахований.

У нас був період, коли апарат обласної ради не працював в цьому приміщенні (в адмінбудівлі на Київському майдані, - ред.). Після влучання ракети в обласну раду та адміністрацію в Миколаєві ми зрозуміли, що урядові будівлі теж можуть привертати увагу ворога і бути мішенню для рашистських ракет. Тому ми місяць-півтора працювали в приміщенні одного з наших комунальних підприємств.

Там проводили і сесії онлайн, і так працівникам було спокійніше.

- Сесія у вересні вже була наживо, в сесійній залі.

- Повторюсь за Луцьким міським головою Ігорем Поліщуком: після того, як діти пішли в школу, ми не мали права ховатися за екранами і проводити сесії онлайн.

- Читаємо постійні меседжі про те, що кордон Волині надійно захищений. Ви перевіряли особисто, яка там ситуація?

- Всього розказати не можу. Але, звісно, я там був, бачив, що відбувається. Заходи, які робить наша тероборона, Держприкордонслужба, Луцький прикордонний загін – однозначно посилюють ситуацію на кордоні.

Якщо відверто, то такої роботи, яка проведена на Волині, немає у жодному північному регіоні. Після того, як вище військове керівництво чи з Офісу президента приїжджають і дивляться ситуацію, оборонні споруди, загалом те, що зроблено у прикордонні, кажуть, що Волинь в цьому плані – попереду всіх.

- Яка ситуація з укриттями на території області? 

- Звичайно ж, не всі забезпечені. Ніхто не передбачав, що в країні виникне така ситуація, що нам все-таки доведеться переховуватись в укриттях. Але багато захисних споруд відновлено, багато роботи проведено в наших комунальних закладах: облаштовані спальні місця, санвузли, інтернет.

Спілкуючись з ОТГ, то вони вже замовляють проектно-кошторисну документацію і будуть споруджувати біля опорних шкіл нові укриття. Кажуть, що малокомплектні школи все-таки будуть закривати, навчання не зможе продовжуватись, де немає захисних споруд. Тому планують забезпечити для початку хоча б опорні школи.

 

ПРО ПОЛІТИЧНІ «МІЖУСОБИЦІ»

- Волинська обласна рада висловлювала недовіру голові облдержадміністрації Юрію Погуляйку…

- Це було давно.

- Так, це було наприкінці 2020 року. Але зараз Юрій Погуляйко – ключова фігура на Волині. Як оцінюєте його роботу тепер?

- Зараз ми в постійній комунікації, щодня маємо спільні заходи, наші апарати спільно обговорюють рішення щодо виплат родинам військових, придбання необхідного для тероборони і військових частин.

Працюємо. Не час для конфліктів. Вже після перемоги будемо підводити риску про те, хто що зробив і як це зробив.

У нас з Юрієм Михайловичем тепер чудова комунікація. Все-таки він був у нас на сесії і слова вибачення до депутатського корпусу прозвучали з його вуст. Після цього взагалі ніяких сумнівів не залишилося, що ми маємо разом працювати для того, щоб область жила і розвивалась.

- Тобто – робота ОДА покращилась, чи ви заручники ситуації і змушені разом працювати?

- Не заручники. Як він, так і я зацікавлені, щоб робота виконувалась якісно. Все решта відійшло на задній план.

- А як стосовно двох гучних скандалів із заступниками Погуляйка? Спершу Андрій Ярмольський, тоді Юрій Гупало «засвітилися» в справах навколо зловживань з гуманітарною допомогою.

- Такі справи – не компетенція обласної ради, цим займаються правоохоронні органи. Коли вони дадуть оцінку тому, що відбувалося – тоді ми і будемо реагувати.

Поки що не хочу це коментувати. Під час військового стану не час розвивати «міжусобиці» між 2 і 3 поверхом (мова йде про ОВА і обласну раду, які відповідно розташовані на 2 і 3 поверхах адмінбудівлі на Київському майдані, - ред).

 

ПРО ДЕПУТАТІВ

- Чим зараз загалом займається обласна рада?

- Як і в мирний час – це управління комунальним майном, контроль за виконанням рішень обласної ради.

Зараз активно готуємо область до опалювального сезону. Ця підготовка у нас фактично почалась ще 24 лютого, треба було багато зробити, щоб безпечно пройти опалювальний сезон.

Двоє наших депутатів пішли до Збройних Сил: Андрій Козюра і Олександр Пирожик. Вони є бійцями 100-ї бригади тероборони.

Багато керівників і працівників комунальних закладів також служать. Навіть, перебуваючи в 100-ій бригаді писали клопотання про перевід на передову. Наприклад, Іван Нискогуз (керівник обласного тубдиспансера, - ред.) зараз перебуває в районі Бахмута як військовий лікар. Директор нашого військового ліцею Павло Боснюк теж постійно перебуває на кордонах, допомагає нести службу, він має великий досвід.

Весь наш депутатський корпус налаштований по-бойовому. Якщо в перший день, коли ми зібралися, в когось і був страх, то зараз це – суцільна ненависть до ворога. Особливо після чергових масових ракетних ударів. Знову щось переламалося в головах і душах українців, і всі з подвійною силою взялися робити все можливе для перемоги.

Наші депутати, до слова, з перших днів включилися в волонтерську роботу. Хтось забезпечує доставку з-за кордону, хтось відвозить це на передову. Багато чого не афішуємо, але переважна більшість депутатів задіяна до цієї роботи.

- І самі їздять на передову?

- Так. Не буду називати імен, але буквально вчора повернувся один депутат, возив нашій 14-ій бригаді автомобілі та інші необхідні речі. Йде зима і треба багато всього передати на фронт: буржуйки, теплий одяг.

- До теми волонтерства: у соцмережах під постами про збори часто бувають коментарі про бюджетні гроші. Мовляв, де вони? Зрештою, мільйон для пересічних людей і мільйон для обласного бюджету – це зовсім інша справа.

- Буквально минулого тижня військова адміністрація підписала наказ про виділення 27 млн грн для закупівлі зимового одягу і взуття нашій 100-ій бригаді тероборони. Величезні суми виділялися також і для Держприкордонслужби, і для нашого Центру комплектування.

А ще зараз з бюджету виділяємо кошти і готуємось до ремонтних робіт в одній військовій частині після деяких речей, які там відбулися. З бюджету постійно ідуть кошти на допомогу у війні.

 

ПРО БЮДЖЕТ

- А яка ситуація в бюджеті? Є ще можливість закривати такі питання?

- У нас було перевиконання бюджету, сформований резервний фонд, на сьогодні це 59 млн грн. Постанова Кабміну зараз забороняє капітальні видатки на ремонти та інші подібні речі, тому запаси у бюджеті ще є.

До речі, ми виконуємо всі виплати родинам загиблих захисників, жодних затримок немає. Загалом зараз пріоритет для бюджету – допомога для нашої перемоги.

- Рік завершується, чи вже почали формувати бюджет на наступний?

- Наступного тижня вже будемо проводити бюджетні слухання, будемо заслуховувати розпорядників коштів, комунальні підприємства і формувати бюджет, відповідно до їхніх потреб.

- Ви так спокійно відповідаєте на запитання про бюджет. Складається враження, що у вас немає перестороги і грошей у бюджеті наступного року буде достатньо.

- Навпаки: ми вже знаємо і розуміємо, що грошей в бюджеті не буде вистачати. Це було видно ще з аналізу першого півріччя, скільки ми недоотримали до бюджету. Бізнес не відновив роботу на повну, дехто закрився, багато людей виїхало, тому рівень сплати податків знизився.

Аналіз виконання бюджету проводимо постійно. Коли буде остаточна цифра, який вийшов мінус, з урахуванням цього і будемо формувати бюджет на наступний рік.

Але вже очевидно, що буде брак коштів і бюджетні запити та пропозиції не зможемо виконати на 100%.

 

ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ/ПРИЗНАЧЕННЯ

- Відразу після вторгнення Росії в обласній раді трапився неприємний інцидент із звільненням Михайла Імберовського, який поїхав закордон. Він був не просто рядовим працівником, а надійним членом команди.

- Він виїхав ще до повномасштабного вторгнення і не повернувся.

Згідно з чинним законодавством, він мав право до кінця війни написати заяву за власний рахунок і він цим скористався. Але це не сподобалося окремим депутатам, вони сказали, що це неправильно і потрібно звільняти. Після розмови він написав заяву і більше не працює в апараті обласної ради.

- Нещодавно трапилась інша історія із закордонною поїздкою: ваш радник Олександр Кулаков був у Туреччині, звідки його дружина виставила щасливі сімейні фото на пляжі. Результатом також стало звільнення. Після цього Олександр оприлюднив свою заяву, під якою в соцмережах зібралося сотні коментарів на його підтримку. Чи не змінили ви після цього свою позицію?

- Правильний чи неправильний його вчинок? Люди мають право відпочивати. Але у військовий час це треба робити трохи тихіше.

Моя реакція була не такою, що я в секунді запалився. Багато хто із депутатів, з військовослужбовців, які перебувають на передовій, особисто телефонували і казали, що це неприпустимо.

Я однозначно оцінюю роботу Олександра Кулакова як позитивну. Результат його роботи за ці місяці – це сотні вантажів, специфічних вантажів, які на початках були дуже важливими, які були вкрай потрібні на передовій. Але, як я вже згадував у заяві з цього приводу, всі заслуги легко може перекреслити один негарний вчинок.

- За останні місяці в комунальних закладах Волині відбувся ряд призначень, на які була досить активна реакція людей. Директором театру став Сергій Скулинець, багатолітнього керівника Центру науково-технічної творчості замінила Оксана Філіпчук, ДЮСШ очолив Дмитро Піддубний… Такі кадрові зміни були на часі?

- Зараз вони всі – тимчасово виконуючі обов’язки керівників, після закінчення війни будуть проведені конкурси.

Що стосується Сергія Скулинця, я вже бачу, що ситуація в театрі змінилася, театр ожив. Так само і в Центрі науково-технічної творчості багато позитивних змін, зокрема, в підходах до роботи «маленької школи».

Новий керівник ОДЮСШ потрібен був після того, що відбулося з попереднім (Богуславу Галицькому висунули обвинувачення і судитимуть за сексуальне насильство та зґвалтування неповнолітніх спортсменок, - ред). Дмитро Піддубний – людина зі спорту, має чітке бачення і є хорошим адміністратором, тому в його кандидатурі не було сумнівів.

Усі троє на своїх посадах вже багато зробили. В першу чергу – привели в порядок укриття.

- Стан укриття тепер справді – як один із показників ефективності роботи. Але питання було про те, чи такі кадрові зміни – на часі?

- Люди звільняються, в когось закінчується контракт, стаються інциденти – ми не можемо залишати посади вільними і думати: на часі чи не на часі. Ми повинні далі жити. Комунальні установи повинні працювати.

 

ПРО КОМУНАЛЬНЕ МАЙНО

- На Волині є дуже багато комунальних підприємств… до речі, скільки саме?

- Сотня.

- Є серед них прибуткові? Які не потребують бюджетних дотацій?

- Зараз ситуація змінилася. Медичним закладам ми забезпечуємо лише комунальні платежі, все решта залежить, на яку суму вони уклали пакетів з Національною службою здоров’я. Обласна лікарня, дитяча, онкодиспансер – усі справляються, трохи гірша ситуація в тубдиспансера, але сподіваємось, що вирівняється.

- Йшла мова про реорганізацію психлікарні?

- Ми прийняли рішення про об’єднання психлікарні та наркодиспансера. Така модель ефективно працює в світі. Там були питання по заборгованостях, різних ситуаціях… Але вже почався процес інвентаризації, керівники цих закладів допомагають одне одному, злиття однозначно незворотне.

- Психлікарня, як і загалом всі медзаклади, отримала інше навантаження через війну. Чи є там зараз належні умови? Про їх відсутність саме в нашій Волинській психлікарні багато і довго говорили.

- Були проблеми з харчуванням, в порцію було закладено трохи більше 10 гривень. Підключилася обласна рада, деякі комунальні установи, які мали запас харчів, організували забезпечення наскільки могли, додатково шукали спонсорів.

Проблеми є, але ми почали їх вирішувати. Ніхто не думав, що заклад буде забитим вщент.

- На Волині 4 психоневрологічні інтернати, геріатричний пансіонат – це категорія людей, які потребують особливої опіки. Чи є розроблений план їхньої евакуації, якщо ситуація загостриться?

- В області загалом є план евакуації. Звичайно ж, ці установи також передбачені.

- Наприкінці минулого року обласна рада проголосувала за реорганізацію так званого «бурштинового» підприємства із комунального в акціонерне товариство. Як відбувається цей процес?

- Підприємство «Волиньприродресурс» працює. Крім бурштину у нас є ліцензовані площі, де є торф. Цим ми забезпечуємо роботу підприємства «Волиньторф», бо їхні власні площі вже закінчуються. Вони виготовляють торфобрикет, який йде на опалення закладів соціальної сфери, медицини, мешканців сіл, які не газифіковані.

Як відомо, «Волиньторф» свого часу внесли до списку на приватизацію. Але це неправильно. Особливо тепер, коли ми бачимо, що відбувається з газом, це підприємство є стратегічним для нашої області. Ми зверталися, щоб «Волиньторф» зняли зі списків на приватизацію і повернули в комунальну власність.

- У той же час «Волиньприродресурс» ви самі перевели з комунальної форми – в акціонерне товариство.

- Це формальність, яка була потрібна для того, щоб підприємство могло зберегти певні ліцензії для роботи. Власник підприємства – так само Волинська обласна рада.

- У підприємства є борг - кошти, які йому надали для купівлі ліцензій. Тому в людей є перестороги, що частина акцій можуть перейти до приватного власника як компенсація за цей борг.

- Незабаром директор підприємства буде готувати звіт за результатами реорганізації, в журналістів буде можливість поставити йому всі питання – зручні і незручні. Поки можу вас запевнити, що ніякої крамоли і недомовок в цій ситуації немає.

Підприємство до війни працювало ефективно, тому проблем із виплатою боргу не повинно бути.

 

ПРО ДОПОМОГУ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ

- На завершення хочемо попросити, щоб ви порадили, куди нашим читачам скидати донати, щоб пришвидшити перемогу?

- У нас на Волині багато військових формувань: національна гвардія, прикордонники, 14-та бригада, 100-та бригада тероборони, тому допомагати є кому. Я стараюсь в першу чергу допомагати місцевим, так само - працювати з місцевими фондами.

Нещодавно взяв участь у цілодобовому марафоні Волонтерського штабу «Ангар», збирали кошти на теплі речі для ЗСУ. Знаю, що збір ще не закрили, тому можете долучатися.

https://send.monobank.ua/jar/bbL3EnNKB