Загинув від осколкових поранень на Сущині: спогади про 33-річного Героя з Волині Олександра Шкабка

Спогадами про Героя поділилося видання Нова доба. 

До лав ЗСУ чоловіка мобілізували в червні 2024 року. Військову підготовку проходив на Рівненському полігоні, після чого служив на передовій. Загинув біля села Юнаківка Сумського району від осколкових поранень у голову й тіло.

– Олександр був дуже спокійною, доброю людиною. Ніколи не мав конфліктів із сельчанами, допомагав сусідам. Останнім часом перед мобілізацією перебивався тимчасовими підробітками на місцевих пилорамах, у сезон ходив до лісу по гриби-ягоди, – розповів про загиблого воїна староста Серхівського старостинського округу Андрій Паламар.

Життя Олександра з самого дитинства не було легким. У чотири роки він втратив батька Володимира, який трагічно загинув, перебуваючи на заробітках. А у 21 рік залишився круглим сиротою – через хворобу померла його мама Люба. Олександр жив сам у батьківській хаті, рідних братів чи сестер не мав. Найближчими людьми для нього залишалися двоюрідні тітки Людмила та Євдокія, що також мешкають у Серхові, а також дядько Степан, який не так давно із родиною переїхав до Прилісного з тимчасово окупованого Херсона.

Після школи Олександр здобув спеціальність тракториста в Маневицькому професійному ліцеї, деякий час працював на торфобрикетному заводі «Сойне» в Прилісному, потім постійного місця роботи не мав.

– Олександр не вів власного господарства, жив скромно. Сусіди підтримували його, а він завжди віддячував працею, – розповідає його двоюрідна тітка Людмила. – До нас телефонував рідко, особливо нічого про воєнні дії не розповідав. Стосунків до мобілізації не мав, а вже під час служби стало відомо, що він познайомився з дівчиною Іванною.

Жінка розповіла, що племінник загинув поблизу села Юнаківка Сумського району від численних осколкових поранень в голову й по всьому тілу.

Церемонія поховання Героя відбулась в рідному селі Серхів 14 квітня. Провести Олександра в останню земну дорогу прийшли односельці й друзі, працівники заводу «Сойне», представники влади.

Панахиду звершили священнослужителі в місцевому храмі Православної Церкви України на чолі з маневицьким деканом Михайлом Мельничуком.

Слова вдячності полеглому Воїну, підтримки дівчині полеглого Захисника Іванні, рідним висловили секретар Прилісненської сільської ради Павло Мельничук, представник Першого відділу Камінь-Каширського РТЦК та СП.

Поховали Захисника з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі.

Читайте також: 

• Щоб повернути сина батькам, тіло несли 3 кілометри під страшними вибухами: спогади про Героя з Волині Дмитра Півня
• 8 днів і ночей був на бойовій позиції без їжі і води: війна забрала життя Героя з Волині Сергія Дмитрука
• Серце не витримало пережитого на війні, зупинилося за день до дня народження: спогади про Героя з Волині Федора Левченка