Отримав «Золотий хрест» за порятунок побратимів: волинянка просить Президента присвоїти чоловікові звання Героя України

У зверненні до Президента Володимира Зеленського Неоніла зазначає, що її чоловік був людиною великого серця, справжнім патріотом і мужнім воїном, який добровільно повернувся з Італії, де майже 20 років працював пекарем, аби захистити Україну від російської агресії.

У червні 2022 року добровільно вступив до лав 53 окремого стрілецького батальйону (ОСБ). З лютого по квітень 2023 року Ігор брав безпосередню участь у боях за Бахмут. Проявив себе як сміливий та рішучий боєць, який не лякається небезпеки й не відмовляється від виконання бойових завдань.

Після Бахмута, під час відновлення на Київщині, серед бійців 53 ОСБ проводили відбір добровольців для подальшої участі в бойових діях. Ігор без вагань висунув свою кандидатуру та перевівся до нового підрозділу.

З 28 червня 2023 року брав участь у бойових діях у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Служив стрільцем-номером обслуги десантно-штурмового взводу.

Побратими та командування відзначають його як сміливого, рішучого та відповідального воїна, який неодноразово проявляв героїзм на найскладніших ділянках фронту.

«У лютому 2024 року під час боїв за Синьківку на Харківщині Ігор зірвав спробу ворога оточити позицію та врятував життя побратимів, попри постійний вогонь. Його дії тоді допомогли втримати важливу лінію оборони. За це Груника нагородили почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського — «Золотим хрестом» - зазначає дружина воїна. 

25 лютого 2024 року, під час масованого обстрілу, Ігор Груник до останнього залишався на позиції. Загинув смертю Героя, виконуючи бойове завдання.

Його вже посмертно відзначили нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій», орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «За мужність і героїзм». Але, на думку дружини, побратимів і всіх, хто знав Ігоря — цього замало.

«Окрім служби, Ігор мав ще одну місію — підтримувати побратимів як масажист-реабілітолог. У вільний час надавав допомогу бійцям, які страждали від болю у спині, перенапруження м’язів і загальної втоми. Його руки полегшували біль, а добре слово підтримувало бойовий дух тих, хто поруч», - наголошує Неоніла Репецька.

Похований Ігор Груник на Марсовому полі у Львові. 

Підтримати петицію можна на офіційному сайті Президента України за посиланням.

Читайте також:

• 10-місячна донька бачитиме тата лише на фото: волинянину просять присвоїти державну нагороду
• «Тяжка втрата для родини, друзів, побратимів»: захиснику з Луцька просять присвоїти державну нагороду
• Гарний чоловік, чудовий син, прекрасний батько і вірний побратим: молодому воїну з Луцька просять присвоїти звання Героя України