Пішов добровольцем у перші дні війни: спогади про Героя з Волині, який помер в зоні бойових дій

Історію бійця розповідають на сторінці Янголи на щиті. Ратне

Народився Олег 14 червня 1977 року в селі Щедрогів, там же здобув середню освіту, створив сім’ю і проживав до повномасштабного вторгнення.

На захист держави став 6 березня 2022 року. Служив у сухопутних військах, 68 окрема єгерська бригада ім. Олекси Довбуша, у званні молодший сержант.

У мирному житті працював охоронцем в школі. Все життя в нього було пов'язане з музикою. Олег Іванович всім серцем захоплювався співом, був учасником сільського хору. Займав активну громадську позицію, особливо, в організації культурних та творчих заходів. Пісня була завжди на вустах і в умовах війни, для підняття власного та командного духу побратимів.

«Тато був щирим, товариським, обожнював та цінував свої сім’ю та рідних. Був працьовитим, відкритим та легким у спілкуванні з людьми, з радістю допомагав і відгукувався на будь-які прохання. Найбільш за все цінував нас з Оленкою, з малечку прививав любов до творчості та всього прекрасного…Я впевнено можу сказати, що в батька це вийшло, адже без співу я не можу і дня!» - поділився син Богдан.

Поховали воїна в рідному селі Щедрогір.

У Героя залишились дружина Людмила та діти Богдан і Олена, серця яких довіку грітиме спомин про найкращого, чуйного та мужнього чоловіка та тата.

Читайте також: 

• «Кілька місяців рідні сподівалися, що живий. Але дива не сталося»: спогади про 26-річного Героя з Волині
• Ніколи не відмовляв у допомозі: спогади про бійця з Волині Миколу Максимука
• «Все своє життя присвятив захисту людей»: спогади про загиблого Героя Володимира Степашука