Пройшов найзапекліші точки Херсонщини й Донеччини: спогади про полеглого сержанта з Волині

Спогадами про Героя поділилися на платформі Меморіал. 

Олександр Валерійович родом з міста Нововолинськ Волинської області. Закінчив місцеве вище професійне училище №1. Був за фахом будівельником-автослюсарем. У цивільному житті займався приватною діяльністю, був власником автосервісу.

На третій день повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, чоловік поповнив лави захисників України. Потрапив на службу до 63-ї окремої механізованої бригади, де обійняв посаду кулеметника. Був командиром відділення. Разом із побратимами воював на Миколаївщині. Згодом брав участь у боях за Бахмут. Потім пройшов найзапекліші точки Херсонщини й Донеччини, а згодом захищав Луганщину.

«Тато був чесний, цілеспрямований, справжній патріот своєї держави, надійний чоловік і люблячий батько, справжній друг та опора для побратимів», – розповіла Єлизавета Павлюк, донька захисника.

Поховали воїна на Алеї Героїв кладовища шахти №2 у рідному місті.

В Олександра залишилися дружина, троє дітей, інші рідні, друзі та побратими.

Читайте також:

• Тіло легендарного танкіста шукали майже 2 роки: мати Героя України з Волині запровадила виробництво окопних свічок з шишок
• «На фронті ти розумієш чітко, хто в тебе друг, хто ворог»: лікар з Волині розповів, як евакуйовував поранених на фронті
• «Попрощався і сказав: «Рано подзвоню». А на ранок моя душа відчувала, що біда сталася»: спогади про Героя з Волині
• «Попрощався і сказав: «Рано подзвоню». А на ранок моя душа відчувала, що біда сталася»: спогади про Героя з Волині