«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.

Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку, – йдеться у сюжеті Суспільного Луцьк.

Спогади про два Голодомори

У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.

«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», — говорить пенсіонерка.

Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, коли на фронті загинув батько.

«Як згадаю — волосся на голові дибки, — каже переселенка. — Щоб вижить і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти то хочеться».

Втрачений дім і переїзд на Волинь

Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з невісткою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка. Також не встояв будинок її онука.

«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день як бахнуло на кухні, таке страшне чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці втікла. Вік збирала, збирала, все було», — пригадує переселенка.

На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.

Онук і правнучка 92-річної переселенки захищають Україну в лавах Збройних Сил.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Це був його перший вихід на бойові позиції: захисник з Волині загинув, закривши собою побратима
історії війни

Це був його перший вихід на бойові позиції: захисник з Волині загинув, закривши собою побратима

Син не знав, як сказати мамі, що батько уже ніколи не зателефонує: розповідь про життя і останній бій Героя з Волині Олександра Наумюка
історії війни
фото

Син не знав, як сказати мамі, що батько уже ніколи не зателефонує: розповідь про життя і останній бій Героя з Волині Олександра Наумюка

Довгий час рідні та близькі жили надією, та згодом підтвердилася трагічна звістка: спогади про Героя з Волині
історії війни

Довгий час рідні та близькі жили надією, та згодом підтвердилася трагічна звістка: спогади про Героя з Волині

Воював різних гарячих напрямках: історія захисника з Волині Анатолія Михаліка, життя якого забрала війна

Воював різних гарячих напрямках: історія захисника з Волині Анатолія Михаліка, життя якого забрала війна

Три місяці тіло не могли забрати з поля бою: спогади про Героя з Волині, який повернувся додому майже через рік після загибелі
історії війни

Три місяці тіло не могли забрати з поля бою: спогади про Героя з Волині, який повернувся додому майже через рік після загибелі

Наприкінці червня мобілізували, а в жовтні того ж року загинув: історія Героя з Волині Сергія Панасюка, якому назавжди 42
історії війни

Наприкінці червня мобілізували, а в жовтні загинув: історія Героя з Волині Сергія Панасюка, якому назавжди 42

Виносила з поля бою не лише поранених, а й полеглих. Спогади про бойову медикиню з Волині
історії війни

Виносила з поля бою не лише поранених, а й полеглих. Спогади про бойову медикиню з Волині

Загинув, не дочекавшись народження первістка: полеглому капітану з Волині Леоніду Семенюку - навіки 31

Загинув, не дочекавшись народження первістка: полеглому капітану з Волині Леоніду Семенюку - навіки 31

Рік і вісім місяців мати жила надією, що син повернеться додому живим: історія захисника з Волині
історії війни

Рік і вісім місяців мати жила надією, що син повернеться додому живим: історія захисника з Волині