«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.

Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку, – йдеться у сюжеті Суспільного Луцьк.

Спогади про два Голодомори

У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.

«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», — говорить пенсіонерка.

Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, коли на фронті загинув батько.

«Як згадаю — волосся на голові дибки, — каже переселенка. — Щоб вижить і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти то хочеться».

Втрачений дім і переїзд на Волинь

Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з невісткою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка. Також не встояв будинок її онука.

«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день як бахнуло на кухні, таке страшне чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці втікла. Вік збирала, збирала, все було», — пригадує переселенка.

На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.

Онук і правнучка 92-річної переселенки захищають Україну в лавах Збройних Сил.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Зміг двічі вийти з полону, вижити в авто після вибуху, протриматися кілька днів без води і їжі в оточенні: спогади про Героя з Волині Івана Войчука
історії війни

Зміг двічі вийти з полону, вижити в авто після вибуху, протриматися кілька днів без води і їжі в оточенні: спогади про Героя з Волині Івана Войчука

Передчував, що не повернеться: спогади про Героя Анатолія Семенюка з Волині

Передчував, що не повернеться: спогади про Героя Анатолія Семенюка з Волині

«Повернуся додому, зробимо весілля»: спогади про 20-річного Героя з Волині

«Повернуся додому, зробимо весілля»: спогади про 20-річного Героя з Волині

«Аби ти знала, що тут відбувається… Повернуся або «200-им», або «300-им», а цілим точно ні»: Герой з Волині передчував свою загибель
історії війни

«Аби ти знала, що тут відбувається… Повернуся або «200-им», або «300-им», а цілим точно ні»: Герой з Волині передчував свою загибель

«У мене вже і там родина»: спогади про загиблого Героя Павла Копильця з Волині

«У мене вже і там родина»: спогади про загиблого Героя Павла Копильця з Волині

Завжди виходив з бою останнім, прикриваючи побратимів: історія Героя з Волині

Завжди виходив з бою останнім, прикриваючи побратимів: історія Героя з Волині

Дві доньки більше не обнімуть тата: полеглий захисник з Волині боронив країну разом із двома братами
історії війни

Дві доньки більше не обнімуть тата: полеглий захисник з Волині боронив країну разом із двома братами

У бою пробув лиш день і зник: рідні Героя з Волині два роки сподівалися, що він у полоні

У бою пробув лиш день і зник: рідні Героя з Волині два роки сподівалися, що він у полоні

Пройшов пекло війни в районі Часового Яру та Костянтинівки: серце Героя з Волині зупинилось внаслідок хвороби

Пройшов пекло війни в районі Часового Яру та Костянтинівки: серце Героя з Волині зупинилось внаслідок хвороби