«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.

Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку, – йдеться у сюжеті Суспільного Луцьк.

Спогади про два Голодомори

У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.

«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», — говорить пенсіонерка.

Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, коли на фронті загинув батько.

«Як згадаю — волосся на голові дибки, — каже переселенка. — Щоб вижить і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти то хочеться».

Втрачений дім і переїзд на Волинь

Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з невісткою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка. Також не встояв будинок її онука.

«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день як бахнуло на кухні, таке страшне чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці втікла. Вік збирала, збирала, все було», — пригадує переселенка.

На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.

Онук і правнучка 92-річної переселенки захищають Україну в лавах Збройних Сил.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Під час наступу потрапив у засідку: Герою з Волині навіки 34

Під час наступу потрапив у засідку: Герою з Волині навіки 34

Авто подружжя натрапило на міну - Микола загинув, Катерина – дивом вижила: захиснику з Волині назавжди 26 років

Авто подружжя натрапило на міну - Микола загинув, Катерина – дивом вижила: захиснику з Волині назавжди 26 років

Назавжди – 27: після 15 місяців тиші молодий Герой знайшов вічний спокій на рідній Волині
історії війни

Назавжди – 27: після 15 місяців тиші молодий Герой знайшов вічний спокій на рідній Волині

У мирному життя - лікар, під час війни - командир: спогади про Героя з Волині Юрія Шабата

У мирному житті - лікар, під час війни - командир: спогади про Героя з Волині Юрія Шабата

Назавжди 51: Герой з Волині Сергій Хом'як понад рік вважався зниклим безвісти
історії війни

Назавжди 51: Герой з Волині Сергій Хом'як понад рік вважався зниклим безвісти

І став учитель воїном світла: спогади про Героя з Волині Руслана Будя
історії війни

І став учитель воїном світла: спогади про Героя з Волині Руслана Будя

Планував привітати з днем народження дружину, а замість вітань рідні отримали звістку про загибель: спогади про Героя з Волині
історії війни

Планував привітати з днем народження дружину, а замість вітань рідні отримали звістку про загибель: спогади про Героя з Волині

«Який сенс боятись смерті, вона все одно прийде»: історія Героя з Волині

«Який сенс боятись смерті, вона все одно прийде»: історія Героя з Волині

Вітали з ювілеєм, а через кілька тижнів поховали на Волині біля батька, як заповів: спогади про молодого командира
історії війни

Вітали з ювілеєм, а через кілька тижнів поховали на Волині біля батька, як заповів: спогади про молодого командира