«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.

Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку, – йдеться у сюжеті Суспільного Луцьк.

Спогади про два Голодомори

У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.

«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», — говорить пенсіонерка.

Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, коли на фронті загинув батько.

«Як згадаю — волосся на голові дибки, — каже переселенка. — Щоб вижить і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти то хочеться».

Втрачений дім і переїзд на Волинь

Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з невісткою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка. Також не встояв будинок її онука.

«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день як бахнуло на кухні, таке страшне чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці втікла. Вік збирала, збирала, все було», — пригадує переселенка.

На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.

Онук і правнучка 92-річної переселенки захищають Україну в лавах Збройних Сил.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Один день не дожив до 50-річчя: історія полеглого воїна з Волині

Один день не дожив до 50-річчя: історія полеглого воїна з Волині

Рятуючи побратимів, збив два дрони, третій став фатальним: спогади про молодого Героя з Волині
історії війни

Рятуючи побратимів, збив два дрони, третій став фатальним: спогади про молодого Героя з Волині

Не дожив до свого 47-річчя всього вісім днів: спогади про Героя з Волині Володимира Гаврилюка
історії війни

Не дожив до свого 47-річчя всього вісім днів: спогади про Героя з Волині Володимира Гаврилюка

Весільний коровай розділили на цвинтарі: Герою з Волині навіки 23 роки
історії війни

Весільний коровай розділили на цвинтарі: Герою з Волині навіки 23 роки

«Відчуваючи щось недобре, розповів, де його похоронити, якщо загине»: спогади про Героя з Волині Сергія Лукашука
історії війни

«Відчуваючи щось недобре, розповів, де його похоронити, якщо загине»: спогади про Героя з Волині Сергія Лукашука

Був одним з перших, хто взяв до рук зброю у 2022: спогади про Героя з Волині Івана Алексюка
історії війни

Був одним з перших, хто взяв до рук зброю у 2022: спогади про Героя з Волині Івана Алексюка

Майстер зі шкіри став медиком на фронті: спогади про воїна Степана Цимбалюка з Волині
фото

Майстер зі шкіри став медиком на фронті: спогади про воїна Степана Цимбалюка з Волині

Обрав ім’я для донечки, але загинув за пів року до її народження: історія загиблого воїна з Волині
фото

Обрав ім’я для донечки, але загинув за пів року до її народження: історія загиблого воїна з Волині

Спогади про 23-річного Героя з Волині Артура Мельничука
історії війни

Історія 23-річного Героя з Волині Артура Мельничука, який загинув за місяць після того, як потрапив на «нуль»