«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.

Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку, – йдеться у сюжеті Суспільного Луцьк.

Спогади про два Голодомори

У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.

«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», — говорить пенсіонерка.

Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, коли на фронті загинув батько.

«Як згадаю — волосся на голові дибки, — каже переселенка. — Щоб вижить і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти то хочеться».

Втрачений дім і переїзд на Волинь

Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з невісткою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка. Також не встояв будинок її онука.

«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день як бахнуло на кухні, таке страшне чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці втікла. Вік збирала, збирала, все було», — пригадує переселенка.

На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.

Онук і правнучка 92-річної переселенки захищають Україну в лавах Збройних Сил.

Читайте також:

Можливо зацікавить

«Я поруч, я пишаюся вами і люблю»: історія воїна з Волині Руслана Лужанцова

«Я поруч, я пишаюся вами і люблю»: історія воїна з Волині Руслана Лужанцова

Не встиг створити власну сім'ю: Герой з Волині рівно місяць не дожив до свого 33-річчя
історії війни

Не встиг створити власну сім'ю: Герой з Волині рівно місяць не дожив до свого 33-річчя

«Зубр», який завжди виходив з оточення: спогади про загиблого Героя Миколу Зубача з Волині
фото

«Зубр», який завжди виходив з оточення: спогади про загиблого Героя Миколу Зубача з Волині

За тиждень до загибелі дізнався про вагітність дружини, а після смерті приніс подарунки для донечки: історія Героя з Волині Руслана Рябого
історії війни

За тиждень до загибелі дізнався про вагітність дружини, а після смерті приніс подарунки для донечки: історія Героя з Волині Руслана Рябого

Перед відправкою на фронт сказав: «Можливо, ми більше ніколи не побачимось»: Герою з Волині навіки 24 роки
історії війни

Перед відправкою на фронт сказав: «Можливо, ми більше ніколи не побачимось»: Герою з Волині навіки 24 роки

«Виніс пораненого з позиції й врятував йому життя»: спогади про загиблого Героя Артема Степчука з Луцька

«Виніс пораненого з позиції й врятував йому життя»: спогади про загиблого Героя Артема Степчука з Луцька

Не маючи військового досвіду, взяв у полон ворога: спогади про Героя з Волині, який понад 2 місяці вважався зниклим безвісти
історії війни
фото

Не маючи військового досвіду, взяв у полон ворога: спогади про Героя з Волині, який понад 2 місяці вважався зниклим безвісти

Дуже тішився сином і радів звістці, що найближчим часом стане дідом: спогади про 45-річного Героя з Волині
історії війни

Дуже тішився сином і радів звістці, що найближчим часом стане дідом: спогади про 45-річного Героя з Волині

Машини часу в центрі міста: як у Луцьку з’являлися легендарні атракціони та дитяче містечко
фото

Машини часу в центрі міста: як у Луцьку з’являлися легендарні атракціони та дитяче містечко