«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.

Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку, – йдеться у сюжеті Суспільного Луцьк.

Спогади про два Голодомори

У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.

«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», — говорить пенсіонерка.

Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, коли на фронті загинув батько.

«Як згадаю — волосся на голові дибки, — каже переселенка. — Щоб вижить і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти то хочеться».

Втрачений дім і переїзд на Волинь

Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з невісткою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка. Також не встояв будинок її онука.

«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день як бахнуло на кухні, таке страшне чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці втікла. Вік збирала, збирала, все було», — пригадує переселенка.

На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.

Онук і правнучка 92-річної переселенки захищають Україну в лавах Збройних Сил.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Під час обстрілу закрив собою побратимів: школа та вулиця в рідному селі названі на честь командира з Волині
історії війни

Під час обстрілу закрив собою побратимів: школа та вулиця в рідному селі названі на честь командира з Волині

«Прослужив лише чотири з лишком місяці»: Герой Валерій Гаржа з Волині загинув під час ворожого обстрілу
історії війни

«Прослужив лише чотири з лишком місяці»: Герой Валерій Гаржа з Волині загинув під час ворожого обстрілу

«Міна підірвалася, не залишивши Сашкові шансу на життя»: 24-річний Герой з Волині загинув, врятувавши життя побратимам
історії війни

«Міна підірвалася, не залишивши Сашкові шансу на життя»: 24-річний Герой з Волині загинув, врятувавши життя побратимам

Командир загинув разом з трьома побратимами на Яблучного спаса: Герою з Луцька навіки 25
історії війни

Командир загинув разом з трьома побратимами на Яблучного спаса: Герою з Луцька навіки 25

Побратими називали його безсмертним. Але війна таки забрала його життя: історія Героя з Волині
історії війни

Побратими називали його безсмертним. Але війна таки забрала його життя: історія Героя з Волині

Загинув через кілька днів після повернення на фронт з відпустки: Герою з Волині назавжди 29 років
історії війни

Загинув через кілька днів після повернення на фронт з відпустки: Герою з Волині назавжди 29 років

Його кілька разів комісували, а він не здавався, бо мріяв стати військовим: спогади про Героя з Волині, якому навіки 38
історії війни

Його кілька разів комісували, а він не здавався, бо мріяв стати військовим: спогади про Героя з Волині, якому навіки 38

Ніби за день він хотів прожити ціле життя: спогади про захисника з Волині Сергія Дмитрука
історії війни

Ніби за день він хотів прожити ціле життя: спогади про захисника з Волині Сергія Дмитрука

Пішов на війну заради брата і Батьківщини: історія загиблого Героя з Волині

Пішов на війну заради брата і Батьківщини: історія загиблого Героя з Волині