«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.

Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку, – йдеться у сюжеті Суспільного Луцьк.

Спогади про два Голодомори

У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.

«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», — говорить пенсіонерка.

Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, коли на фронті загинув батько.

«Як згадаю — волосся на голові дибки, — каже переселенка. — Щоб вижить і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти то хочеться».

Втрачений дім і переїзд на Волинь

Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з невісткою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка. Також не встояв будинок її онука.

«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день як бахнуло на кухні, таке страшне чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці втікла. Вік збирала, збирала, все було», — пригадує переселенка.

На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.

Онук і правнучка 92-річної переселенки захищають Україну в лавах Збройних Сил.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Планував купити будинок і створити сім’ю, але всі плани перекреслила війна: ворожий дрон забрав життя Героя з Волині
історії війни

Планував купити будинок і створити сім’ю, але всі плани перекреслила війна: ворожий дрон забрав життя Героя з Волині

Загинув у свій день народження: Герою з Луцька - навіки 53
історії війни

Загинув у свій день народження: Герою з Луцька - навіки 53

«Не знала мама, що доведеться ділити синовий коровай на кладовищі»: спогади про Героя Сергія Лінника, якого поховали на Волині
історії війни

«Не знала мама, що доведеться ділити синовий коровай на кладовищі»: спогади про Героя Сергія Лінника, якого поховали на Волині

«Я не доживу до 32 років»: захисник з Волині передбачив свою загибель і народження сина

«Я не доживу до 32 років»: захисник з Волині передбачив свою загибель і народження сина

12 днів не дожив до 33-річчя: історія полеглого воїна з Волині

12 днів не дожив до 33-річчя: історія полеглого воїна з Волині

«Він відчував. О пів на першу дзвонив, а о пів на третю вже загинув»: історія Героя з Волині, який повернувся з Польщі, щоб піти на війну
історії війни

«Він відчував. О пів на першу дзвонив, а о пів на третю вже загинув»: історія Героя з Волині, який повернувся з Польщі, щоб піти на війну

«Відправляючись на завдання, син, мабуть, передчував, що назад уже не повернеться…»: спогади матері про Героя з Волині
історії війни

«Відправляючись на завдання, син, мабуть, передчував, що назад уже не повернеться…»: спогади матері про Героя з Волині

Не дожив до свого 47-го дня народження лише 20 днів: історія Героя з Волині

Не дожив до свого 47-го дня народження лише 20 днів: історія Героя з Волині

«Він ніби щось відчував...»: серце захисника з Волині зупинилося під час виконання бойового завдання на Луганщині
історії війни

«Він ніби щось відчував...»: серце захисника з Волині зупинилося під час виконання бойового завдання на Луганщині