«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

«Щоб вижить і ховрашків їли»: 92-річна переселенка у Луцьку розповіла, як пережила два Голодомори і втратила дім

Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.

Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку, – йдеться у сюжеті Суспільного Луцьк.

Спогади про два Голодомори

У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.

«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», — говорить пенсіонерка.

Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, коли на фронті загинув батько.

«Як згадаю — волосся на голові дибки, — каже переселенка. — Щоб вижить і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти то хочеться».

Втрачений дім і переїзд на Волинь

Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з невісткою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка. Також не встояв будинок її онука.

«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день як бахнуло на кухні, таке страшне чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці втікла. Вік збирала, збирала, все було», — пригадує переселенка.

На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.

Онук і правнучка 92-річної переселенки захищають Україну в лавах Збройних Сил.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Шлях від патрульного до захисника України: історія життя Героя з Волині Івана Горбача

Шлях від патрульного до захисника України: історія життя Героя з Волині Івана Горбача

Пройшов АТО та фронт повномасштабної війни: історія Героя з Волині

Пройшов АТО та фронт повномасштабної війни: історія Героя з Волині

Життя, віддане країні та побратимству: історія Дмитра Аршуліка, який поліг на полі бою, пройшовши майже всі гарячі точки фронту
фото

Життя, віддане країні та побратимству: історія Дмитра Аршуліка, який поліг на полі бою, пройшовши майже всі гарячі точки фронту

«Ти мене ні в чому не переконаєш – це обов’язок кожного»: спогади дружини про загиблого воїна з Волині

«Ти мене ні в чому не переконаєш – це обов’язок кожного»: спогади дружини про загиблого воїна з Волині

«Відправили в один кінець… і він одразу загинув»: Герой з Волині Ігор Кунашик понад рік вважався безвісти зниклим
історії війни

«Відправили в один кінець… і він одразу загинув»: Герой з Волині Ігор Кунашик понад рік вважався безвісти зниклим

У серпні мобілізували, а в грудні його серце зупинилося навіки: спогади про захисника з Волині
історії війни
фото

У серпні мобілізували, а в грудні його серце зупинилося навіки: спогади про захисника з Волині

Спогади про зниклого безвісти воїна волинської бригади, якого упізнали у полоні
історії війни

«Лише збіг ДНК-експертизи змусить повірити у його загибель». Спогади про зниклого безвісти воїна волинської бригади, якого впізнали у полоні

Так мріяв повернутися додому і порибалити: серце захисника з Волині зупинилося на Рівненському полігоні
історії війни

Так мріяв повернутися додому і порибалити: серце захисника з Волині зупинилося на Рівненському полігоні

Справедливий і наполегливий, спокійний та надійний товариш: спогади про полеглого захисника з Волині Олександра Варенцова
історії війни

Справедливий і наполегливий, спокійний та надійний товариш: спогади про полеглого захисника з Волині Олександра Варенцова