Тіло ховали тричі перед тим, як він знайшов вічний спочинок удома: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду

Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала Юлія Рудакова.

Андрій народився 14 жовтня 1987 року у місті Володимир-Волинський Волинської області. Ще з шкільних років мав мрію пов'язати своє життя з військовою службою, а саме вступити у лави прикордонних військ, у яких колись служив батько. І він її здійснив. Строкову службу проходив у Кінологічному навчальному центрі ДПСУ. Після її завершення підписав контракт,і вже на посаді кінолога продовжував захищати кордони України.

Був період, коли Андрій звільнився з лав ДПСУ та працював на різних роботах. Але з часом зрозумів, що армія є його покликанням, і у 2020 році підписав підписав контракт з в/ч А2892(39ЗРП).

Під час повномаштабного вторгнення Росії в Україну, Андрій Рудаков у складі свого підрозділу вже перебував в районі бойових дій поблизу н.п.Бахмут, де зі своїми побратимами закривали небо України від ворожої авіації та ракет.

24 березня 2022 року заступник начальника 4 зенітної ракетної обслуги 2 зенітної ракетної батареї 1 зенітного дивізіону старший сержант Рудаков Андрій за наказом командира вирушив на бойове завдання евакуювати особовий склад зенітного взводу,що перебував на бойовому чергуванні поблизу н.п. Суха Кам"янка після нанесенням противником по їхніх позиціях авіаудару.

Коли Андрій прибув з екіпажем машини на місце евакуації, на той час там відбувались обстріли, але хлопцям треба було забрати своїх людей, які на них чекали. Після обстрілів в село заїхала колона ворожої техніки і з ними розпочався бій. Внаслідок бою з переважаючими силами противника старший сержант Андрій Рудаков загинув.

Його тіло до того, як знайти останній спочинок, було тричі перепоховане. Тричі тривожили душу, перед тим, як рідні навіки попрощалися з нею. Сталося це через півтора року після загибелі. Батько воїна так і не дочекався його повернення.   

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• Віддав життя, рятуючи поранених побратимів: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду
• «Найтяжча дорога - на цвинтар до рідної дитини»: батьки полеглого Героя з Волині поділилися спогадами про нього
• Користувався повагою та авторитетом в побратимів: молодому захиснику з волинської бригади просять посмертно присвоїти державну нагороду