Творчі люди живуть у тому вимірі, де не буває ніхто: художниця з Волині Олена Киця про мистецтво

Народилася Олена Миколаївна 17 травня 1983 року в селі Старосілля на Іваничівщині, вже більше 2-х років працює викладачем Нововолинської школи мистецтв. Після навчання в Павлівській школі вступила до Волинського Державного  університету імені Лесі Українки на факультет «Інститут мистецтв». Деякий час, оскільки навчалась заочно, працювала педагогом-організатором в рідній Павлівській школі, і вже з 2004 році готує майбутніх художників в школі мистецтв, - пише видання «Місто вечірнє».

 У мене вже маса випускників, якими я пишаюся, - каже пані Олена, - це Анна Суліма, яка займається тату, Тетяна Поліщук і інші. Їх дуже багато.  Звичайно, є мої випускники, котрі навчаються на інших факультетах, але створення картин залишається для них як захоплення, і вони завжди скидають мені свої роботи. 

Олена Миколаївна вважає, що талант до малювання у неї генетичний, хоч художників у роду не було, але дідусь міг вистругати котика чи зайчика, чи качечку з простого буряка. Будучи школяркою, вона малювала залюбки, хоч в художній школі не навчалася, але вчителі часто влаштовували виставки робіт своєї талановитої учениці.Робочий кабінет пані Олени повністю завішений картинами – роботами її учнів. Закінчивши школу мистецтв, вони отримують спеціальне свідоцтво. Випускні екзамени включають в себе рисунок, живопис, композицію і історію мистецтв. Далі випускники обирають свій напрямок у мистецтві: витинанка, аплікація, вишивка, робота по дереву. Техніки можна поєднувати. 

Звичайно, у своїй творчій діяльності пані Олена користується досвідом відомих художників. Так, їй до вподоби творча палітра Сергія Антонюка, Алли Навроцької, яка є подругою нашої героїні. Щодо улюбленого сюжету, то художниця віддає перевагу фантазії, вигаданому, але позитивному і світлому світу.  Вона вважає, що в наш час, коли світ можна увіковічити на фотографії, фантазія художника має велике значення. Він ніби показує світ по-іншому. Недаремно кажуть, що люди богеми бувають в тих вимірах, де не буває ніхто. До речі, до свого 40-річчя в місті була проведена персональна виставка пані Олени, де було виставлено 40 її робіт. 

Мабуть, доленосним для пані Олени стала участь у Всеукраїнському проекті «Жива. Справжні історії кохання», в якому приймали участь дружини загиблих на війні. Цей проект уже втілювався в Києві, Дніпропетровську, у Львові. Щодо міст Волині, то Новововолинськ був першим, хто взяв участь у цьому проекті. Пані Олена займалася з групою жінок, яка складалася з семи учасниць. Більше як 40 робіт було виставлено в нещодавньому конкурсі, який проводився знову ж таки в Нововолинську. А зовсім недавно проводилася виставка в Іваничах, де приймали участь 4 жінки. На 28 червня планується виставка у Володимирі. Проектом опікується фонд «Сучасна Україна». 

 У кожної жінки своя історія, своя нездійснена мрія, - ділиться пані Олена, -  Ось чому цей проект є дуже корисним, оскільки повертає їх у спогади. Багато жінок у перший раз брали до рук пензля. Спочатку жіночки розгублюються, але потім пишаються тим, що змогли. Найбільш зворушує те, що ці жінки прагнуть навчитися жити заново, відродитися, знайти в собі сили для цього відродження, перемогти свій відчай. 

Пані Олена демонструє роботи жінок з Іванич. Сюжети, в які вкладені їх мрії і сподівання, просто вражають. Молода жінка, яка залишилася сама з двома дітками, намалювала 8 пташечок, що символізують вісім років спільного життя. На іншій картині зображене подвір’я, вишня в саду і незримий господар над своїм обійстям. Зламана троянда в банці – спогад про коханого, який завжди дарував дружині квіти. Над морем світить розчервоніле сонце, з якого на хвилі дивиться чоловік. Жінка, котра створила цей малюнок, мріяла побувати разом з коханим в Криму, адже він ніколи не бачив моря.

Кілька слів про школу мистецтв у Нововолинську. Закладу приблизно 60 років. Спочатку це була музична школа, але тепер тут займаються і майбутні художники, і вокалісти, і любителі хореографії. На художньому відділенні працює 4 викладача, які навчають 160 учнів. Згідно нових програм навчання на художньому відділенні розпочинається не з п’ятого класу, як було колись, а з першого. Є базові і елементарні підрівні. Школу закінчують у віці 15-16 років. Відрадним є те, що учні відвідують школу мистецтв за власним бажанням, а не з примусу батьків. 

Читайте також:

• Майстер з Волині створив нові роботи з яєчних шкаралуп для допомоги війську
• «Культура - це теж зброя»: майстриня з Волині створила понад п'ять сотень писанок та понад три сотні жіночих намист