Поєднує педагогічну діяльність із творчістю: вчителька з Луцького району створює картини з речей, що є під руками
Вчителька технологій та образотворчого мистецтва Людмила Островська з селища Колки на Волині вже 25 років працює в освіті, поєднуючи педагогічну діяльність із творчістю. Матеріалами слугують частини дитячих іграшок, штучні квіти й листки, годинники, гудзики, аксесуари для волосся, мереживо, цвяхи, гайки, пензлі, ключі…
Твори Людмили Островської нерідко виставляють на благодійних аукціонах для ЗСУ, - пише Експрес.
“З дитинства любила малювати, — розповідає 48-річна педагогиня. — Мабуть, це спадкове. Моя мати у вільний час чудово вишивала, а батько виготовляв різноманітні побутові речі з дерева”. Після школи Людмила навчалася в Інституті мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки. Нині ж, окрім вчителювання, керує ще й зразковою художньою студією “Палітра”.
Разом з мамою працює і 21-річна донька Анастасія, яка опікується кількома мистецькими гуртками і паралельно дистанційно навчається у Рівному на вчительку трудового навчання й технологій. Син волинянки, Володимир, — еколог та прихильник апсайклінгу (це перетворення непотрібних речей і відходів на нові, функціональні предмети). “Декілька років тому на черговий конкурс нам треба було створити якусь новацію, — згадує мисткиня. — Розповіді сина про апсайклінг мене надихнули. Тож вирішила спробувати зробити картину з тих речей, що були під руками”.
Майстриня взяла картон, приклеїла на нього залишки мережива, гудзики. Вийшло доволі цікаво й незвично. Відтоді Людмила Островська разом зі своїми вихованцями вдосконалює цю “техніку”. Матеріалами для картин слугують деталі й частини дитячих іграшок, штучні квіти й листки, годинники, гудзики, аксесуари для волосся, мереживо. А також — цвяхи, гайки, пензлі, пластмасові ложки й виделки, ключі...
“Зі старих речей можна “намалювати” хату, захід сонця, звірят, різні абстракції, — пояснює співрозмовниця. — На деяких картинах я зазначаю, де і яку деталь приклеїти. Але часто буває так, що починаю робити одне, а виходить цілком інше. Тобто картина творить себе сама”.
За її словами, основою для робіт зазвичай є картон або ж старі палітри. Ну а далі, залежно від композиції, мисткиня приклеює на них ті чи інші деталі. Готову картину фарбує чорною барвою, а потім — сріблястим чи золотистим напилом.
Цікаві й незвичні роботи волинської вчительки волонтери нерідко продають на благодійних ярмарках за кордоном, а гроші скеровують на потреби ЗСУ. А вона радіє, що може таким чином допомагати війську.
Читайте також:
- Вчителька з Волині понад 50 років присвятила українській мові та вихованню учнів
- «У ляльках люди впізнають себе та казкову мрію, яку вдалося втілити в життя», - волинська майстриня Оксана Саганюк
- Маленька магія з великого серця: історія аніматорки Анастасії Кротач із села на Волині