Від бальних танців до боксу: юний спортсмен з Волині готується до міжнародного чемпіонату

Про це пише БУГ.

Спортивна кар’єра Всеволода Рибалка розпочалася з шести років із занять бальними танцями. Згодом паралельно почав займатися футболом, на який його привів тато, і танці поступово відійшли на задній план. Та коли спробував себе у баскетболі, зрозумів – це його.

– Спочатку грав за волинську команду, потім – за тернопільську. Може б і далі розвивався у цьому виді спорту, якби не товариш, який запропонував піти з ним на кікбоксинг. Деякий час відвідував заняття, та потім переключився на бокс. Моїм тренером і наставником у ньому є Володимир Подзідзей, котрий повірив у мене. Вже за пів року запропонував взяти участь у Чемпіонаті області з боксу. Це був мій старт у кар’єрі. А за тиждень поїхав на Чемпіонат України у Кривий Ріг, де здобув перемогу у двох поєдинках. Потім були інші змагання, на яких показував відмінні результати, що сприяли розвитку моїй кар’єрі. Додам, що спорт поєднував із заняттями у музичній школі, де вчився грати на саксофоні, оскільки переконаний, що людина повинна розвиватися у різних напрямках, щоб бути цікавою та обізнаною.

На запитання: чи доводилось у житті застосовувати навички боксу, Всеволод зізнається, здебільшого намагається знаходити вихід з ситуації не використовуючи силу. 

– Я завжди можу за себе постояти, та вважаю, що будь-яку проблему можна вирішити словами. Однак бувають винятки, коли не всі розуміють їх. Та це не привід пускати у хід кулаки, є інші способи донести свою правоту.

– Що найважче у цьому виді спорту?

– Психологічно налаштуватись на бій. Потрібно бути холоднокровним, відкинути емоції і знати, що перед тобою суперник, якого маєш перемогти на рингу.

– Скільки часу займає бокс у твоєму житті?

– У мене вдень по 2-3 заняття, не рахуючи часу, який йде на фізичну підготовку (біг, плавання, тренажери), можна сказати, що майже весь час.

– Хто з відомих боксерів імпонує тобі?

– Олександр Усик. Мені подобається його стиль бою, а також його налаштування у психологічному плані, та як він рухається на рингу. А ще ми обоє виступаємо у надважкій вазі.  

– Твій лозунг по життю?

– Ніколи не зупинятися на досягнутому і рухатися уперед. А ще завжди бути людиною. Як говорить мій тренер Володимир Подзідзей: «Бійцем можеш і не бути, але людиною зобов’язаний залишатись».

– Які плани на майбутнє?

– Хочу стати тренером і працювати у «Любарті». Приємно бачити, як він розвивається, і виховує чемпіонів. Разом із тим не збираюсь зупинятись на досягнутому і рухатимусь уперед. Моя мрія – стати Чемпіоном Європи та світу, і я докладатиму усіх зусиль задля її втілення. Безперечно успіх кожного спортсмена залежить не лише від його титанічних зусиль, а й від тренера. Тож щиро вдячний за свої здобутки моїм наставникам і тренерам Володимиру Подзідзею. Володимиру Аембекову – віцепрезиденту федерації Волині з боксу, головному секретарю Петру Боярчуку та Артуру Камєнєву.

Торік Всеволод став студентом Волинського Національного університету, обравши тренерську спеціальність. Відтак тренування продовжив вже у Луцьку, але коли приїздить у Володимир, займається у «Любарті». На жаль, через війну 2022 рік минув без змагань, та це не стало на заваді заняттям та фізичному розвитку спортсмена. Наразі Всеволод Рибалко збирається на збори, на яких проходитиме підготовку до міжнародного чемпіонату з боксу, який відбудеться у Чорногорії, та чемпіонату Європи, який проходитиме у Болгарії. 

матеріал підготувала Жанна Білоцька

Читати також:

• Волинянка Богдана Конашук виборола другу срібну медаль Чемпіонату світу з лижних перегонів та біатлону в Швеції  
• Луцька спортсменка тренується у нестерпних умовах.