Відправив рідних у Луцьк, а сам пішов добровольцем у військо: 19 річному захиснику просять посмертно присвоїти державну нагороду
19-річному загиблому захиснику Олександру Грунову, який відправив рідних у Луцьк, а сам пішов добровольцем у військо, просять посмертно присвоїти звання Героя України та орден «Золота зірка».
Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала Діана Грунова.
З перших днів війни він шукав усі можливі шляхи потрапити на фронт захищати нашу країну. Олександр відправив маму з татом та маленького пʼятирічного братика Костіка в Луцьк, сам пішов добровольцем в спецпідрозділ «Кракен».
Взяв в руки кулемет, навчився досконало володіти ним, і не один десяток ворогів поклав в бою. Завжди перший, безстрашний, він виконував усі поставлені перед ним завдання. Заходив із своїм кулеметом туди, де старші і досвідчені воїни не змогли дійти. Зі слів командира, для 19-річного захисника не було не виконаних завдань. Завдяки своїй наполегливості, сміливості, він завжди чітко все виконував. Зростаючи в російськомовному середовищі, Сашко усім серцем любив Україну, вивчав її історію, читав розповіді УПА, слухав їх пісні.
«Ця війна поріднила нас, тих, хто живе в прифронтовому Харкові і нас, які живуть в глибокому тиловому Луцьку. Поріднила і забрала молодого патріота нашої держави - нашого 19 річного Сашу! Не маю права вживати слово «дитина», бо попри такий юний вік, цей мужній воїн усі 8 місяців боронив нашу державу і головним меседжем його було: ми виженемо ту нечисть з нашої землі! А якщо мені судиться за це загинути, то значить так потрібно! І судилося!», - каже Діана.
Останній свій бій він прийняв в с. Новоселівське Луганської області. Вибили ворога, закріпилися, Сашу легко поранило. Сів в автобус для евакуації. Командир на сто відсотків впевнений, що всі в безпеці. Але, як справжній Герой, Саша вийшов з автобуса і звільнив місце важкопораненому, а сам залишився, при цьому чітко розуміючи, що ворог близько і допомоги немає звідки чекати.
Заховалися з побратимом в погребі, бо російські війська накривали артобстрілом. І того чорного дня він назавжди залишився девʼятнадцятирічним Героєм.
«За такими, як Саша, майбутнє нашої держави! Таких, як він, не можна не памʼятати! А тому, дуже просимо Вас присвоїти звання Героя Украіни, щоби світла памʼять про Грунова Олександра не згасла на майбутні покоління!» - додає жінка.
Петицію можна підписати за посиланням.
Читайте також:
- До останнього подиху захищав Україну під Бахмутом: випускниця луцького вишу просить посмертно присвоїти звання Героя України загиблому чоловіку
- Мати досі підтримує Путіна: історія воїна інтернаціонального легіону, якого поховали на Волині
- «Краще помру героєм, ніж житиму сцикуном!»: льотчику з луцької бригади просять посмертно присвоїти державну нагороду
- Мріяв бути футболістом, а став воїном: історія молодого Героя з Волині, який з першого дня вторгнення боронив Україну
- Евакуйовував поранених під постійними обстрілами: лучанин просить посмертно присвоїти звання Героя України його побратиму