Війна осиротила ще двох дітей: спогади про загиблого Героя з Волині Серія Демчука

Війна осиротила ще двох дітей: спогади про загиблого Героя з Волині Серія Демчука

Сергій Ярославович Демчук народився у багатодітній родині в селі Олешковичі Рожищенської громади на Волині. Мав п’ятеро сестер та брата, тому з дитинства звик жити у гурті та допомагати один одному.

Спогадами про Героя поділилися у Рожищенській міській раді. 

Закінчив Носачевичівську загальноосвітню школу. Відслужив військову службу в прикордонних військах та повернувся у рідне село.

Сергій Ярославович мав «золоті» руки та добре серце, так згадують про загиблого односельці. Молодого чоловіка поважали у сільській громаді як хорошого господаря, працьовиту та виважену людину з власними життєвими переконаннями, обирали сільським депутатом. Сергій Демчук ніколи нікому не відмовляв у допомозі, був щирим у спілкуванні, любив свою землю, був справжнім патріотом.

Сергій Демчук заробляв на життя будівельними та ремонтними роботами, спробував і заробітчанського хліба, останніми роками працював електрозварником на одному з підприємств у Ківерцях.

24 лютого, в день повномасштабного вторгнення, Сергій Демчук як зазвичай вранці поїхав на роботу. А згодом зателефонував дружині Наталії: «Війна почалася!». На той час їхньому синочку Макарові було три, а маленькій донечці Аніті пішов другий рік.

- Перші дні ми як і всі постійно слідкували за новинами, згодом Сергій став їздити на роботу. Хлопцям приносили повістки. На війну потрапили двоє племінників чоловіка – Дмитро та Олександр. Тож якось ввечері у розмові Сергій попередив, мовляв, будь готова, що й мене заберуть. І 15 березня його забрали, - згадує дружина загиблого Наталія.

Сергій Демчук захищав Україну у складі 115-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, брав участь в обороні Лисичанська.

- За кожної можливості Сергій намагався подзвонити додому, бувало через день телефонував, бувало й раз у тиждень. Все залежало від того, на якій ділянці фронту вони знаходилися. Розповідав мало, частіше розпитував про дітей, про домашні справи, - говорить Наталія Демчук.

А через чотири місяці Сергієві Демчуку випала можливість провести кілька днів удома. Це був липень 2022-го.

- Це була наша остання зустріч. П’ять щасливих років ми прожили з Сергієм, він був найкращим чоловіком та батьком – добрим, спокійним, терплячим, роботящим. На все воля Божа, казав, їдучи з дому, - згадує дружина загиблого.

У другій половині серпня телефонний зв’язок з Сергієм Демчуком обірвався. Минуло кілька днів мовчанки і дружина Наталія стала телефонувати до побратимів, командира, але точної відповіді не отримала. На душі стало неспокійно. А згодом представники військкомату принесли у хату страшну звістку - 22 серпня 2022 року неподалік села Опитне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання щодо виявлення та знищення сил противника стрілець-помічник гранатометника механізованого батальйону Сергій Демчук отримав поранення не сумісне з життям.

2 вересня громада провела Героя в останню дорогу. Поховали Сергія Демчука у рідному селі Олешковичі.

Війна осиротила ще двох дітей, спогади про тата у яких, зважаючи на їх досить маленький вік, будуть дуже туманними. Та одне напевно знатимуть діти Сергія Демчука – їх тато був щирим патріотом рідної землі і загинув як Герой.

Згідно з Указом Президента №436/2023, датованим 18 липня 2023 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдата, стрільця-помічника гранатометника 115-ої окремої механізованої бригади Сергія Ярославовича Демчука нагородили медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Вічна пам’ять і слава захиснику України Сергію Демчуку! Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях!

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Не витримало серце: історія Героя з Волині, який двічі ставав на захист України

Не витримало серце: історія Героя з Волині, який двічі ставав на захист України

Лікував серце, а помер від запалення легенів: спогади про Героя з Волині Леоніда Ксьондзика, життя якого забрала війна
історії війни

Лікував серце, а помер від запалення легенів: спогади про Героя з Волині Леоніда Ксьондзика, життя якого забрала війна

Віддав життя, рятуючи побратимів: історія морпіха з Харківщини, похованого на Волині
фото

Віддав життя, рятуючи побратимів: історія морпіха з Харківщини, похованого на Волині

«Передбачав, що повернеться в кращому випадку – трьохсотим, у гіршому – двохсотим: спогади про Героя з Волині Віктора Романюка
фото

«Передбачав, що повернеться в кращому випадку – трьохсотим, у гіршому – двохсотим: спогади про Героя з Волині Віктора Романюка

За ДНК-експертизою його ідентифікували як загиблого: Герой повернувся на рідну Волинь «на щиті» після 9 місяців невідомості
історії війни

За ДНК-експертизою його ідентифікували як загиблого: Герой повернувся на рідну Волинь «на щиті» після 9 місяців невідомості

Хотів вилікуватися і знову йти боронити Україну: Герою з Волині навіки 30

Хотів вилікуватися і знову йти боронити Україну: Герою з Волині навіки 30

У травні пішов на фронт, а в липні - загинув: спогади про полеглого воїна з Волині Андрія Іщика
історії війни

У травні пішов на фронт, а в липні - загинув: спогади про полеглого воїна з Волині Андрія Іщика

На Волині на могилі загиблого Героя Павла Бурця встановили Прапор Повітряних Сил ЗСУ

На Волині на могилі загиблого Героя Павла Бурця встановили Прапор Повітряних Сил ЗСУ

Був на війні разом зі шваґром та сином: історія полеглого воїна з Волині

Був на війні разом зі шваґром та сином: історія полеглого воїна з Волині